Палеомагнітна інформативність нового розрізу з потенційною нижньою межею квартеру лівобережного низов’я р. Дунай
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v44i4.264840Ключові слова:
магнітостратиграфія, межа Гаус—Матуяма, інтервал нижньої межі четвертинного періоду, Дунай, гідроморфні палеоґрунти і педоседиментиАнотація
Проведено пробні палеомагнітні дослідження нового розрізу з потенційним інтервалом нижньої межі квартеру — Долинське 3. У сусідньому розрізі Долинське 2 визначено межу Матуяма—Брюнес (віком ~780 тис. років тому). У фокусі цього дослідження розглянуто давніші гідроморфні ґрунти, леси і педоседименти від богданівського до крижанівського горизонтів. З огляду на попередні палеомагнітні дані за іншими розрізами субаеральної формації України, межу Гаус—Матуяма (2,58 млн років тому) можна було очікувати у верхній частині богданівського педогоризонту. Петромагнітні і магнітостратиграфічні результати вивчення розрізу Долинське 3 вказують, однак, на вкрай низьку концентрацію феримагнітних мінералів і відсутність характеристичної компоненти намагніченості унаслідок впливу гідроморфізму. Лише два зразки із богданівського та березанського горизонту мають чітко визначену полярність — обернену, решта зразків виявились неінформативними і вилучені з інтерпретації. З огляду на неінформативність гідроморфних відмін палеоґрунтів і давніх лесів для магнітостратиграфічних досліджень, визначення межі Гаус—Матуяма потребує додаткових, у тому числі методологічних, досліджень на інших розрізах України.
Стратиграфічна повнота зведеного розрізу Долинське, його геоморфологічне розміщення в межах пліоценових терас Дунаю та зручне географічне положення дають можливість пропонувати його до вивчення як еталонний розріз лесово-ґрунтової формації квартеру Європи. Водночас розріз Долинське 3 може виявитися повним континентальним аналогом калабрію та гелазію з обома палеомагнітними межами. За переконанням авторів, розріз Долинське потребує досліджень у багатьох аспектах квартеру, зокрема кореляції лесово-ґрунтових, алювіальних і морських фацій, впливу гідроморфізму на палеомагнітні властивості порід, «структури» кліматичної ритміки калабрію і гелазію, кореляції палеомагнітних подій, палеокліматичної ритміки та ін., на рівні окремого міжнародного проєкту.
Посилання
Bakhmutov, V.G., & Glavatskіy, D.V. (2016). Problems of magnetostratigraphy of Pleistocene loess-soil deposits in the South of Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal, 38(4), 59¬—75. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v38i4.2016.107801 (in Russian).
Bakhmutov, V.G., Hlavatskyi, D.V., Veklych, Y.M., Shpyra, V.V., & Yakukhno, V.I. (2021). The Matuyama—Brunhes boundary in the loess-pa¬lae¬¬osol sequence of Dolynske, southern Uk¬rai¬ne. Geofizicheskiy Zhurnal, 43(5), 95—110. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i5.244065 (in Russian).
Bakhmutov, V.G., Mokriak, I.N., Skarboviychuk, T.V., & Yakukhno, V.I. (2005). Results of palaeomagnetic studies of Danube terraces sec¬tions and problems of Pleistocene magne¬to¬st¬ratigraphy of the west Black Sea region. Geo¬fizicheskiy Zhurnal, 25(6), 980—991 (in Rus¬sian).
Veklich, M.F. (1972). Problems of paleogeographical research methods. In Theoretical and applied issues of geography (pp. 45—58). Kyiv: Kyiv University Publishing House (in Ukrainian).
Veklich, M.F., & Veklich, Y.M. (1993). Stage and stratoregion of the estuary-marine Pleistocene of the Azov-Black Sea Basin. Kyiv: Publ. of the Institute of Geography of the National Academy of Sciences of Ukraine, 186 p. (in Russian).
Veklich, M.F., Sirenko, N.A., Dubnyak, V.A., Matviishina, Zh.N., Melnichuk, I.V., Parishkura-Turlo, S.I., Perederiy, V.I., Vozgrin, B.D., & Gerasimenko, N.P. (1982). Methodology for reconstructing the landscapes of the Middle Dnieper region in the late Cenozoic. Kiev: Naukova Dumka, 60 p. (in Russian).
Veklich, M.F, Sirenko, N.A, Matviishyna, Zh.N., Gerasimenko, N.P., Perederiy, V.I., & Turlo, S.I. (1993). The Pleistocene stratigraphical framework of the Ukraine. Stratigraphic schemes of Phanerozoic and Precambrian. Kiev: Naukova Dumka, 76 p. (in Russian).
Veklich, M.F., Sirenko, N.A., Nagirnyi, V.N., & Gerasimenko, N.P. (1983). Methodological recommendations for paleogeographic research of the territory of the Ukrainian SSR for the purpose of rational nature management. Scientific Council on the issue of «Complex Geographical Research of the Ukrainian SSR». Kyiv. 24 p. (in Russian).
Veklych, Yu.M. (2018). Geoeolian morpho-lithogenesis and methodological aspects of its research. Kyiv: Publ. of the UkrDGRI, 254 p. (in Ukrainian).
Vigilyanskaya, L.I., & Tretyak, A.N. (2000). Palaeomagnetism of key Pliocene-Pleistocene sections in North-Western Donbass. Geofizicheskiy Zhurnal, 22(3), 96—104 (in Russian).
Hlavatskyi, D.V., Kuzina, D.M., Gerasimenko, N.P., & Bakhmutov, V.G. (2016). Petromagnetism and paleomagnetism of Quaternary loess-soil sediments of Vyazivok section (Dnieper Lowland). Geofizicheskiy Zhurnal, 38(6), 186—193. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v38i6.2016.91903 (in Russian).
Hlavatskyi, D.V., Stepanchuk, V.N., Kuzina, D.M., Poliachenko, I.B., Shpyra, V.V., Skarboviychuk, T.V., Yakukhno, V.I., & Bakhmutov, V.G. (2021). Rock magnetic and palaeomagnetic studies of loess-palaesol sections — Lower Palaeolithic sites within the Southern Bug Valley (Medzhybizh, Holovchyntsi). Geofizicheskiy Zhurnal, 43(1), 3—37. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v43i1.2021.225539 (in Russian).
Gozhik, P.F. (2006). Freshwater mollusks of the late Cenozoic of the south of Eastern Europe. Kyiv, 247 p. (in Russian).
Konstantinova, N.A. (1967). Antropogene of the Southern Moldaviia and South-Western Ukraine. Moscow: Nauka, Vol. 173, 138 р. (in Russian).
Sirenko, E.A. (2016). Сontinental upper Miocene-Pliocene deposits of the Northern Ukraine. Geology and Ore Content of Ukraine, 21(1), 107—126 (in Russian).
Sirenko, N.A., Vozgrin, B.D., Tretyak, A.N. et al. (1993). Palaeopedological, detailed lithological and stratigraphic subdivision of sections of Upper Cenozoic deposits and their correlation across the area of a large-scale geological survey in the interfluve of the Vorskla and Seversky Donets (sheets: M-86- 95, 108-B, M-37-96-B, 97-A): report of the Institute of Geography of the Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 200 p. (in Russian).
Tretyak, A.N., Shevchenko, A.I., Dudkin, V.P., & Vigilyanskaya, L.I. (1987). Paleomagnetic stratigraphy of key Late Cenozoic sections of the south of Ukraine. Kyiv: Publication of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, Institute of Geological Sciences, 50 p. (in Russian).
Hlavatskyi, D.V. (2019). Refined magnetostratigraphic position of the Shyrokyne unit in loess sequences from Central Ukraine. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 28(2), 301—312. https://doi.org/10.15421/111930.
Hlavatskyi, D., & Bakhmutov, V. (2021). Early-Middle Pleistocene Magnetostratigraphic and Rock Magnetic Records of the Dolynske Section (Lower Danube, Ukraine) and Their Application to the Correlation of Loess-Palaeosol Sequences in Eastern and South-Eastern Europe. Quaternary, 4(4), 43. https://doi.org/10.3390/quat4040043.
Hlavatskyi, D.V., & Bakhmutov, V.G. (2020). Magnetostratigraphy and magnetic susceptibility of the best developed Pleistocene loess-palaeosol sequences of Ukraine: implications for correlation and proposed chronostratigraphic models. Geological Quarterly, 64(3), 723—753. https://doi.org/10.7306/gq.1544.
Hlavatskyi, D.V., Gerasimenko, N.P., Bakhmutov, V.G., Bonchkovskyi, O.S., Poliachenko, I.B., Shpyra, V.V., Mychak, S.V., Kravchuk, I.V., & Cherkes, S.I. (2021). Significance of the Ukrainian loess-palaeosol sequences for Pleistocene climate reconstructions: rock magnetic, palaeosol and pollen proxies. Geofizicheskiy Zhurnal, 43(3), 3—26. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i3.236378.
Matoshko, A., Matoshko, A., & de Leeuw, A. (2019). The Plio-Pleistocene Demise of the East Carpathian Foreland Fluvial System and Arrival of the Paleo-Danube to the Black Sea. Geologica Carpathica, 70(2), 91—112. https://doi.org/10.2478/geoca-2019-0006.
Sirenko, O. (2019). Palynological data on the description of the Gelasian and Calabriane analogues in the stratotype section of the Kuyalnik deposits near Kryzhanivka village (Odessa region). Journal of Geology, Geography and Geoecology, 28(4), 727—737. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/111968.
Sümegi, P., Gulyás, S., Molnár, D., Sümegi, B.P., Almond, P.C., Vandenberghe, J., Zhou, L., Pál-Molnár, E., Törőcsik, T., Hao, Q., Smalley, I., Mo¬lnár, M., & Marsi, I. (2018). New chronology of the best developed loess/paleosol sequence of Hungary capturing the past 1.1 ma: Implications for correlation and proposed pan-Eurasian stratigraphic schemes. Quaternary Science Reviews, 191, 144—166. https://doi.org/10.1016/j.quascirev.2018.04.012.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
