Поширення вірусу SARS-CoV-2 залежно від магнітного поля Землі
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v44i4.264842Ключові слова:
магнітне поле Землі, пандемія, КОВІД-19, геомагнітна та сонячна активність, вірусАнотація
У статті на основі аналізу великого масиву цифрових даних для 95 країн світу викладено результати дослідження щодо можливого зв’язку поширення вірусу SARS-CoV-2 з магнітним полем Землі. Наведено практично фактичні дані як для параметрів геомагнітного поля, так і щодо захворювання на коронавірус, що дає змогу, на наш погляд, зробити деякі певні висновки, які зводяться до наступного:
Спостережено залежність просторового поширення вірусу SARS-CoV-2 від модульних значень індукції головного магнітного поля Землі ВIGRF. Максимальна кількість захворювань припадає на країни, які розташовані в регіонах зі зниженими (25,0―30,0 мкТл) та підвищеними (48,0—55,0 мкТл) значеннями цієї величини.
Виявлено просторову залежність поширення вірусу SARS-CoV-2 від динаміки геомагнітного поля за останні 70 років, а саме максимальна кількість захворювань припадає на області з максимальними його змінами у бік як зменшення (до –6500 нТл), так і збільшення вказаної вище величини (до 2500 нТл).
Зіставлення динаміки поширення захворювань на SARS-CoV-2 з Кр-індексом збуреності геомагнітного поля показує практичну відсутність такого зв’язку. Можна лише зазначити на якісному рівні певну закономірність стосовно приуроченості максимумів добового приросту захворювань до відносних мінімумів сучасної геомагнітної активності, що, можливо, зумовлено зростанням у цей період інтенсивності галактичного космічного випромінювання.
Показано зв’язок динаміки процесу захворювання SARS-CoV-2 із сонячною активністю, а саме: початок пандемії припадає на суперпозицією мінімумів 11-річних (між 24 і 25) та 110 (120?)-річних циклів сонячної активності. При цьому зростання кількості захворювань добре корелює із зростанням сонячної активності 25-го циклу. Подібним співвідношенням характеризувалася пандемія «Іспанки», яка виникла близько 110 років тому у мінімумі між 14 і 15 циклами та відбувалась на фазі росту 15-го циклу сонячної активності.
Посилання
Boychenko, S., Holubka, O., & Karamushka, V. (2020). Про вплив умов навколишнього середовища на поширення вірусу SARS-CoV-2 в Україні. Geophysical Journal, 42(5), 205—232. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i5.2020.215085 (in Russian).
Zasekin, D.A., Orlyuk, T.M., Orlyuk, M.I. (2013). Study of the influence of the geomagnetic field and magnetized water on the technological performance of broiler chickens. Veterynarna biotekhnolohiya, (22), 170—175 (in Ukrainian).
Klassen, V.M. (1978). Magnetization of water systems. Moscow: Khimiya, 240 p. (in Russian).
Komissarenko, S.V. (2020). World coronavirus crisis. Kyiv: LAT & K, 120 p. (in Ukrainian).
Kopanev, V.I., Efimenko, G.D., & Shakula, A.V. (1979). On the biological effect of a hypomagnetic environment on the body. Izvestiya AN SSSR. Ser. biol., (3), 342—353 (in Russian).
Kulikov, V.Yu. & Timofeeva, E.S. (2011). Evaluation of the combined effect of various variations of the geomagnetic and radiation fields on the osmotic resistance of human erythrocytes under in vitro conditions. Meditsina i obrazovaniye v Sibiri, (4), 12—20 (in Russian).
Kurnikov, Yu.A., & Orlyuk, M.I. (2011). Magneto-mineralogical characteristics, classification and use of natural magnetic sands. Geophysical Journal, 33(1), 39—53. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v33i1.2011.117323 (in Russian).
Lyubimov, V.V. (1997). Biotropism of natural and artificially created electromagnetic fields. (Analytical review). Preprint No. 7 (1103) Moscow: IZMIRAN, 60 p. (in Russian).
Medvedeva, O.A., Kalutskiy, P.V., Besedin, A.V., Medvedeva, S.K., & Kalutskiy, A.P. (2011). Ecological and epidemiological analysis of the incidence of intestinal infections in children in the regions of the Kursk region with different levels of the geomagnetic field. Nauchnyye vedomosti. Seriya Meditsina. Farmatsiya, (10), 5—11 (in Russian).
Orlyuk, M.I. (2001). Geophysical ecology — the main tasks and ways to solve them. Geophysical Journal, 23(1), 49—59 (in Ukrainian).
Orlyuk, M.I., Melnik, P.P., Romenets, A.A., & Lishchetovich, L.I. (2012). On the effect of the Earth’s magnetic field on the crop-producing power of winter wheat in the territory of Ukraine. Geophysical Journal, 34(2), 72—81. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v34i2. 2012.116612 (in Russian).
Orlyuk, T.M., & Orlyuk, M.I. (2012). On the possible relationship between the incidence of bovine leukemia and the natural magnetic field of the Earth. Naukovyy visnyk L’vivs’koho natsional’noho universytetu im. S.Z. Hzhyts’koho, 14(2), 128—132 (in Ukrainian).
Orlyuk, M.I., & Romenets, A.A. (2003). Geomagnetic field of Ukraine: ecological aspect. Geolog Ukrainy, (1), 64—70 (in Russian).
Orlyuk, M.I., Frolov, A.F., Zadorozhnaya, V.I., & Romenets, A.A. (2007). Disturbance of the Earth’s magnetic field and some aspects of infectious diseases. Geophysical Journal, 29(6), 148—156 (in Russian).
Pavlovich, N.V., Pavlovich, S.A., & Galliulin, Yu.I. (1991). Biomagnetic rhythms. Minsk: Universitetskoe, 136 p. (in Russian).
Ptitsyna, N.G., Villoresi, J., Dorman, L.I., Jucci, N., & Tyasto, M.I. (1998). Natural and technogenic low-frequency magnetic fields as factors potentially hazardous to health. Uspekhi fizicheskikh nauk, 168(7), 767—791 (in Russian).
Ragulskaya, M.V. (2021). Сovid-19: features of the pandemic in the context of the global minimum of solar activity. Proc. of the XLIV Annual Seminar «Physics of Auroral Phenomena». Apatity (pp. 195—198). https://doi.org/10.51981/2588-0039.2021.44.045 (in Russian).
Rozov, V., Pelevin, D., & Levina, S. (2013). Experimental study of the phenomenon of the weakening of the static geomagnetic field in the room. Elektrotekhnika i elektromekhanika, (6), 72—76 (in Russian).
Serdyuk, A.M. (1977). Interaction of an organism with electromagnetic fields as with an environmental factor. Kiev: Naukova Dumka, 228 p. (in Russian).
Serdyuk, A.M., Hrihoriev, P.E., Akimenko, V.Ya., & Protas, S.V. (2010). Ecological significance of the geomagnetic field and medical and biological preconditions of hygienic regulation of its weakening in the conditions of Ukraine. Dovkillya i zdorovya, (3), 8—11 (in Ukrainian).
Serpov, V. (2007). Influence of natural magnetic fields on human safety in the areas of geophysical anomalies in the European part of Russia: Doctor’s thesis. St. Petersburg (in Russian).
Travkin, M.P. (1971). Life in a magnetic field. Belgorod: Edition of the Belgorod Pedagogical Institute, 192 p. (in Russian).
Kholodov, Yu.A. (1982). The brain in electromagnetic fields. Moscow: Nauka, 64 p. (in Russian).
Kholodov, Yu.A. (1975). Reactions of the nervous system to electromagnetic fields. Moscow: Nauka, 208 p. (in Russian).
Chizhevskiy, A.L. (1930). Epidemic catastrophes and periodic activity of the Sun. Moscow, 172 p. (in Russian).
Frolov, A.F., Orlyuk, M.I., Zadorozhnaya, V.I., & Romenets, A.A. (2009). Epidemic process of influenza and some factors of the biosphere of physical nature. Dopovidi NAN Ukrainy, (1), 172—176 (in Russian).
COVID-19 Excess Mortality Collaborators. Estimating excess mortality due to the COVID-19 pandemic: a systematic analysis of COVID-19-related mortality, 2020—2021. (2022). The Lancet, 10. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)02796-3.
DGRF/IGRF. Mode of access: URL: DGRF/IGRF Geomagnetic Field Model 1945—2024 and Related Parameters. Retrieved from https://ccmc.gsfc.nasa.gov/modelweb/models/igrf_vitmo.php.
https://www.swpc.noaa.gov/products/solar-cycle-progression
https://www.worldometers.info/coronavirus/ #countries
Kirschvink, J.L., & Gould, J.L. (1981). Biogenic magnetite as a basis for magnetic field detec¬ti¬on in animals. Biosystems, 13, 181—201. https://doi.org/10.1016/0 303-2647(81)90060-5.
Lei, H., Pan, Y., Wu, R., & Lv, Y. (2020). Innate Immune Regulation Under Magnetic Fields With Possible Mechanisms and Therapeutic Applications. Frontiers in Immunology, 22. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.582772.
Orlyuk, M., & Romenets, A., & Orliuk, I. Natural and technogenic components of megalopolis magnetic field. Геофиз. журн. 2016. T. 38. № 1. С. 78—86. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v38i1.2016.107727.
Orlyuk, M.I., & Romenets, A.A. Spatial-temporal change of the geomagnetic field: environmental aspect. Геофиз. журн. 2020. T. 42. № 4. С. 18—38. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i4.2020.210670.
Nasirpour, M.H., Sharifi, А., Ahmadi, М., & Ghoushchi, S.J. (2021). Revealing the relationship between solar activity and COVID-19 and forecasting of possible future viruses using multi-step autoregression (MSAR). Environmental Science and Pollution Research, 28, 38074—38084 https://doi.org/10.1007/s11356-021-13249-2.
Johnsen, S., & Lohmann, K. (2008). Magnetoreception in animals. Physics Today, 61(3), 29. https://doi.org/10.1063/1.2897947.
Standard-2015 Randbedingungen: SBM-2015. Institut fur Baubiologie+Nachhaltinkeit. IBN. 18 p. Retrieved from www.baubiologie.de.
Wang, C.X., Hilburn, I.A., Wu, D.-A., Mizuha¬ra, Y., Cousté, Ch.P., Abrahams, J.N.H., Ber¬¬nstein, S.E., Matani, A., Shimojo, S., & Kirsch¬¬vink, J.L. (2019). Transduction of the Geo¬magnetic Field as Evidenced from alpha-Band Activity in the Human Brain. eNeuro, 6(2), 1—23 https://doi.org/10.1523/ENEURO. 0483-18.2019.
Zhang, X., Yarema, K., & Xu, A. (2017). Biological Effects of Static Magnetic Fields. Springer Nature Singapore Pte Ltd. 223 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
