Вивчення взаємозв’язку між генезисом та колекторськими властивостями відкладень продуктивної товщі родовища Піраллахи на основі геофізичних методів

Автор(и)

  • К.А. Керімова Азербайджанський державний університет нафти та промисловості, Азербайджан
  • Н.Е. Алієв Азербайджанський державний університет нафти та промисловості, Азербайджан

DOI:

https://doi.org/10.24028/gj.v44i4.264849

Ключові слова:

генезис осадових порід, пористість, товщина відкладів, потік, бар, фація

Анотація

Між літолого-мінеральним складом гірських порід та їх колекторськими властивостями існує певний зв’язок, що, у свою чергу, проявляється у петрофізичних властивостях порід-колекторів. Тому вивчення зв’язку між генезисом продуктивної товщі і колекторськими властивостями порід забезпечує основу для прогнозування закономірності розподілу часточок піску в межах усього родовища і дає змогу зробити деякі висновки щодо характеру розвитку пористих зон і зон провідності. Вказане має велике наукове і практичне значення для визначення характеру зміни колекторських властивостей порід осадового шару.

У статті запропоновано раціональний підхід, що визначає взаємозв’язок між генетичним походженням осадових порід та їхніми колекторськими властивостями, наведено результати дослідження.

Досліджено світи «НКГ», «НКП», кірмакинську та підкірмакинську світи продуктивної товщі за розрізами свердловин з умовними назвами X1, X2, X3, X4 та X5, що розташовані на одному профілі родовища Піраллахи, і на основі свердловинних геофізичних даних уточнено умови осадонагромадження та їх фаціальне походження.

За розрізом однієї із досліджуваних свердловин розраховано середнє значення ефективної пористості пласта (Kср.п), середні потужності піщаних і глинистих пластів (Hср.гл, Hср.п), відносну потужність піщаних тіл (Hотн.п), в інтервалах яких були виявлені потокові, барові фації та фації пляжних рівнин, а також побудовано криві їх зміни за профілем.

Криві зміни потужностей потокових і барових фацій та фацій пляжних рівнин побудовані в інтервалах, визначених для кожного розрізу свердловин. Такі криві були порівняні і проаналізовані окремо для кожної фації.

Визначення умов та генезису осадонагромадження, а також порівняльний аналіз літофаціальних та колекторських характеристик можуть мати важливе значення для точного визначення перспектив нафтогазоносності досліджуваної території.

Посилання

Almedallah, M.K., & Walsh, S.D.C. (2019). Integrated well-path and surface-facility optimizationfor shallow-water oil and gas field developments. Journal of Petroleum Science and Engineering, 174, 859—871. https://doi.org/10.1016/j.petrol.2018.11.025.

Hein, F.J. (2017). Geology of bitumen and heavy oil: An overview. Journal of Petroleum Science and Engineering, 154, 551—563. https://doi.org/10.1016/j.petrol.2016.11.025.

Gubina, A.I. (2007). Bases of facies cyclicity of sedimentary layers based on results of geological-geophysical studies in wells. Perm: Press time, 271 p. (in Russian).

Guliyev, I.S., Kerimov, V.Yu., Mustayev, R.N., & Bondarev, A.V. (2018). Evaluation of generation potential of shaly low-permeable layers (Caucasian Maikop series). SOCAR Proceedings, (1), 4—20. https://doi.org/10.5510/OGP20180100335 (in Russian).

Kerimova, K.A. (2009). Analysis of reservoir properties and genesis of sedimentary rocks of the South-Caspian basin. Karotazhnik, (11), 38—47 (in Russian).

Kerimova, K.A. (2011). Genetic model of sedimentary rocks based on integrated geophysical studies of wells in the South Caspian basin. Dissertation thesis. Baku, 181 p. (in Russian).

Kerimova, K.A., & Ganiyeva, R.Y. (2019). Study of genesis of productive series based on integrated well data (in case of Pirallahi field). News of the Ural State Mining University, (3), 90¾97 (in Russian).

Kerimov, V.Yu., Gasanov, A.B., Gurbanov, V.Sh., & Abbasova, G.G. (2020). Petrophysical characteristic of deep oil and gas reservoirs in inland and offshore fields in Azerbaijan. Eurasian Mining, (1), 3—8. https://doi.org/10.17580/em.2020.01.01.

Kerimov, V.Yu., Gordadze, G.N., Mustaev, R.N., & Bondarev, A.V. (2018). Formation Conditions of Hydrocarbon Systems on the Sakhalin Shelf of the Sea of Okhotsk Based on the Geochemical Studies and Modeling. Oriental Journal of Chemistry, 34(2), 934—947. https://doi.org/10.13005/ojc/340243.

Kerimov, V.Yu., Gordadze, G.N., Lapidus, A.L., Giruts, M.V., Mustayev, R.N., Movsumzade, E.M., Zhagfarov, F.G., & Zakharchenko, M.V. (2018). Physicochemical Properties and Genesis of the Asphaltites of Orenburg Ob-last. Solid Fuel Chemistry, 52, 59—67. https://doi.org/10.3103/S0361521918020064.

Kerimova, K.A., Khalilova, L.N. (2020). Genesis study of Productive Series sediments based on the results of quantitative interpretation of logging curves (on the example of Binagadi and Balakhani fields). Ore & metals, (8), 68¾71 (in Russian).

Lapidus, A.L., Kerimov, V.Y., Mustaev, R.N., Movsumzade, E.M., & Zakharchenko, M.V. (2018). Caucasus Maykopian kerogenous shale sequences: Generative potential. Oil Shale, 35(2), 113—127. https//doi.org/10.3176/oil.2018.2.02.

Mamedov, P.Z., Kerimova, K.A., & Mamedova, L.P. (2015). Study of facies composition of the Early Pliocene deposits (Productive Series) of the South-Caspian basin on the basis of logging data. Geophysics News in Azerbaijan, (3-4), 3—7.

Mustayev, R.N., Kerimov, V.Yu., Shilov, G.Ya., & Dmitriyevskiy, S.S. (2016). Modeling of thermal and pressure conditions of formation of hydrocarbon accumulations in shaly low-permeable reservoirs of Khadum suite of Fore-Caucasus. «Geomodel-2016»: 18th scientific and practical conference on problems of geological survey and development of oil and gas fields. Gelendzhik. https://doi.org/10.3997/2214-4609.201602185.

Shilov, G.Ya., & Jafarov, I.S. (2001). Genetic models of sedimentary and volcanogenic rocks and technology of their facies interpretation based on geological-geophysical data. Moscow: Information center VNİGRİ geosystem, 393 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-25

Як цитувати

Керімова, К. ., & Алієв, Н. . (2022). Вивчення взаємозв’язку між генезисом та колекторськими властивостями відкладень продуктивної товщі родовища Піраллахи на основі геофізичних методів. Геофізичний журнал, 44(4), 146–154. https://doi.org/10.24028/gj.v44i4.264849

Номер

Розділ

Статті