Прояви сучасної дегазації в тепловому потоці та глибинній будові (на прикладі Лохвицького блока Дніпровсько-Донецької западини)
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v44i5.272327Ключові слова:
Дніпровсько-Донецька западина, тепловий потік, градієнт, гідротермальна діяльність, розломні зони, профіль ГСЗ, сейсмотомографічна модельАнотація
В статті наведено розрахунок ТП в Лохвицькому блоці ДДЗ, побудована схема розподілу ТП, встановлено зв’язок розподілу ТП з зонами активізованих глибинних розломів кристалічного фундаменту, будовою осадового чохла Срібненської депресії та її найближчого оточення. В межах Лохвицького блоку тепловий потік на площі змінюється мало та є близьким до середнього — 40 мВт/м2. На всіх родовищах встановлено підвищення градієнту на 20 —30 °С/м, яке відбувається при перетині тектонічних, стратиграфічних та літологічних границь, які у багатьох випадках контролюють і розміщення покладів вуглеводнів.Зміна температури та складу води на глибині, де відзначається стрибок градієнту, дозволяє припускати, що його причина — сучасна гідротермальна діяльність. Для встановлення розташування місць її прояву залучені результати геофізичних досліджень, в яких встановлено розташування розломних зон та зон розущільнення, до яких тяжіють поклади вуглеводнів. Зв’язок зон розвантаження термальних вод з розломами підтверджується їх збагаченням воднем, гелієм, присутністю часток самородних металів.Розломні зони, що обмежують Срібненську депресію та трансрегіональний тектонічний шов Херсон—Смоленськ, проявлені в будові кори, встановленій за двовимірною моделлю швидкості сейсмічних Р-хвиль у земній корі (профіль GEORIFT 2013). Залучення результатів сейсмотомографічних досліджень виявляє складну будову мантії безпосередньо під територією, що вивчалася.На сьогодні територія Лохвицького блоку є детально вивченою багатьма методами. Геологічні, гідрогеологічні та геофізичні дослідження, в тому числі особливості розподілу ТП, потребують узгодження в рамках єдиної моделі
Посилання
Arsiriy, Yu.A., Bilyk, A.A., & Blank, M.I. (Eds.). (1984). Atlas of the geological structure and oil-and-gas potential of the Dnieper-Donetsk depression. Kiev: Publication of the Ministry of Geology of the Ukrainian SSR, 190 p. (in Russian).
Verkhovtsev, V.G. (2006). The latest vertical movements of the Earth’s crust on the territory of Ukraine, their relationship with linear and ring structures. In Energy of the Earth, its geological and environmental manifestations, scientific and practical use (pp. 129—137). Kyiv: Publishing house of KNU (in Ukrainian).
Gintov, O.B. (2005). Field tectonophysics and its application in the study of deformations of the Earth’s crust of Ukraine. Kiev: Feniks, 572 p. (in Russian).
Gintov, O.B. (2014). Scheme of periodization of faulting stages in the Earth’s crust of the Ukrainian Shield — new data. Geofizicheskiy Zhurnal, 36(1), 3—18. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i1.2014.116145 (in Russian).
Sharemet, E.M. (Ed.). (2011). Krivoy Rog superdeep well SG-8. Donetsk: Noulidzh, 555 p. (in Russian).
Lisitsin, A.P. (1978). Processes of oceanic sedimentation. Lithology and geochemistry. Moscow: Nauka, 392 p. (in Russian).
Lukin, A.E. (2005). Deep hydrogeological inversion as a global synergetic phenomenon: theoretical and applied aspects. Article 2. Tectonic and geodynamic aspects of deep hydrogeological inversion. Geologicheskiy Zhurnal, (1), 50—67 (in Russian).
Lukin, A.E. (1997). Lithogeodynamic factors of oil-and-gas accumulation in aulacogenous basins. Kyiv: Naukova Dumka, 224 p. (in Russian).
Lukin, A.E., & Shestopalov, V.M. (2021). Tectono-magmatogenering structures in zones of increased geodynamic instability as priority objects for exploration of hydrogen fields. Geofizicheskiy Zhurnal, 43(4), 3—41. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i4.239953 (in Russian).
Pasheva, N.T., Krivosheya, V.A., Marina, N.V., & Fedorchuk, N.I. (2013). Ring structures of the northern edge zone of RSD — deep channels of IW migration — analogues of «GASHIMNEY». Azov-Chernomorsky polygon for studying geodynamics and fluid dynamics of the formation of oil-and-gas fields. Abstracts of the XI International Conference «Crimea2013», Simferopol (pp. 32—33) (in Ukrainian).
Pashkevich, I.K., & Rusakov, O.M. (2021). Integ-rated geological-geophysical characterization of the zone of the Kherson—Smolensk transregional tectonic suture — deep long-lived magma- and fluid-conducting channel. Geofizicheskiy Zhurnal, 43(5), 111—126. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i5.244075 (in Russian).
Starostenko, V.I., Lukin, A.E., Tsvetkova, T.A., & Shumlyanskaya, L.A. (2014). Geofluids and up-to-date display of activization of the Ingul megablock of the Ukrainian Shield. Geofizicheskiy Zhurnal, 36(5), 3—25. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i5.2014.111567 (in Russian).
Starostenko, V.I., Rusakov, O.M., Pashkevich, I.K., Kutas, R.I., Orlyuk, M.I., Kuprienko, P.Ya., Makarenko, I.B., Maksimchuk, P.Ya., Kozlenko, Yu.V., Kozlenko, M.V., Legostaeva, O.V., Lebed, T.V., & Savchenko, A.S. (2015). Tectonics and hydrocarbon potential of the crystalline basement of the Dnieper-Donetsk Depression. Kieiv: Galaktika, 211 p. (in Russian).
Starostenko, V.I., Pashkevich, I.K., Makarenko, I.B., Kuprienko, P.Ya., & Savchenko, A.S. (2017). Geodynamic interpretation of the geological and geophysical heterogeneity of the lithosphere of the Dnieper-Donetsk Depression. Dopovidi NAN Ukrainy, (9), 84—94. https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.09.084 (in Russian).
Usenko, A.P. (2017). Determination of thermal characteristics in the central part of the south-west side of the Dnieper-Donets Depression. Dopovidi NAN Ukrainy, (6), 58—61 (in Ukrainian).
Usenko, A., & Usenko, O. (2018). Analysis of geothermal parameters in the northwestern part of the Far East. Laplambert Academic Publishing, 141 p. (in Russian).
Usenko, A.P., & Usenko, O.V. (2020). Analysis of geothermic parameters of oil-and-gas deposits of the central part of the Dnieper-Donets Depression. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(3), 127—144. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204705 (in Ukrainian).
Usenko, A.P., & Usenko, O.V. (2021). Determination of geothermal parameters responsible for modern geothermal activity in the Dnipro-Donetsk Basin and Donbas. Dopovidi NAN Ukrainy, (6), 97—107. https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.06.09 (in Ukrainian).
Usenko, O.V. (2013). Deposits of minerals of the Kirovograd ore region of the Ukrainian Shield: connection with the deep process. Geofizicheskiy Zhurnal, 35(6), 128—145. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v35i6.2013.116523 (in Russian).
Tsvetkova, T.A., Bugaenko, I.V., & Zaets, L.N. (2019). The main geodynamic border and seismic visualization of plumes under the East European Platform. Geofizicheskiy Zhurnal, 41(1), 137—152. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i1.2019.158868 (in Russian).
Tsvetkova, T.A., Bugaenko, I.V., & Zaets, L.N. (2020). Speed structure of the mantle under the Dnieper-Donets Depression and its surroundings. Pt. I. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(2), 71—85. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i2.2020.201742 (in Russian).
Tsvetkova, T.A., Bugaenko, I.V., & Zaets, L.N. (2020). Speed structure of the mantle under the Dnieper-Donets Depression and its surrooudings. Pt. II. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(3), 145—161. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204706 (in Russian).
Shestopalov, V.M., Lukin, A.E., Zgonnik, V.A., Makarenko, A.N., Larin, N.V., & Boguslavskiy, A.S. (2018). Essays on the degassing of the Earth. Kiev: Itekservis, 632 p. (in Russian).
Shcherbak, N.P., Artemenko, G.V., Lesnaya, I.M., & Ponomarenko, A.N. (2005). Geochronology of the Early Precambrian of the Ukrainian Shield. Archaeus. Kiev: Naukova Dumka, 244 p. (in Russian).
Bogdanova, S.V., Gorbatschev, R., & Grad, M. (2006). EUROBRIDGE: new insight into the geodynamic evolution of the East European Craton. In D.G. Gee, R.A. Stephenson (Еds.), European Lithosphere Dynamics (Vol. 32, pp. 599—625). Geol. Soc. London. Memoir. https://doi.org/10.1144/GSL.MEM.2006.032.01.36.
Ilchenko, T. (1996). Dnieper-Donets Rift: deep structure and evolution from DSS profilling. Tectonophysics, 268(1-4), 83—98. https://doi.org/10.1016/S0040-1951(96)00221-1.
Shestopalov, V., Lukin, O., Starostenko, V., Ponomarenko, O., Tsvetkova, T., Koliabina, I., Makarenko, O., Usenko, O., Rud, O., Onoprienko, A., Saprykin, V., Vardapelian, R. Prospects for exploration of hydrogen fields in riftogene structures of platforms (the case of the Dnieper-Donets Aulacogene). Геофиз. журн. 2021. Т. 43. № 5. С. 1—18. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i5.244038.
Starostenko, V., Janik, T., Yegorova, T., Czuba, W., Środa, P., Lysynchuk, D., Aizberg, R., Garetsky, R., Karataev, G., Gribik, Y., Farfuliak, L., Kolomiyets, K., Omelchenko, V., Komminaho, K., Tiira, T., Gryn, D., Guterch, A., Legostaeva, O., Thybo, H., & Tolkunov A. (2018). Lithospheric structure along wide-angle seismic profile GEORIFT2013 in Pripyat-Dnieper-Donets Basin (Belarus and Ukraine). Geophysical Journal International, 212, 1932—1962. https://doi.org/10.1093/gji/ggx509.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
