Геотраверс «Граніт»—Одеса—Кривий ріг—Перещепине
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v44i6.273641Ключові слова:
Український щит, земна кора, сейсморозвідка, метод спільної глибинної точки, геотраверс, відбивні елементиАнотація
У статті розглянуто результати досліджень методами відбитих хвиль і спільної глибинної точки на геотраверсі «Граніт», який проходить територією України з південного заходу на північний схід і територією Бєлгородської області РФ. У структурно-тектонічному відношенні геотраверс перетинає великі геологічні структури: крайову частину Скіфської плити, Український щит, Дніпровсько-Донецьку западину й південний схил Воронезького кристалічного масиву. Аналіз особливостей зареєстрованого хвильового поля і виконаних структурних побудов консолідованої кори й верхньої мантії в розрізі геотраверсу засвідчує складну гетерогенну будову, що відповідає певним просторово корельованим закономірностям, на фоні яких виявлені численні неоднорідності, властиві як окремим блокам, так і їхнім окремим інтервалам. Розрізи всіх досліджуваних геоструктур характеризуються високим рівнем насичення непротяжними, нерівномірно розподіленими відбивними елементами — від субгоризонтальних до крутонахилених. При всьому різноманітті взаємного розташування як окремих границь, так і їхніх груп визначена доволі чітка їх підпорядкованість, що несе насамперед інформацію про характер розшарування, деформації і напружений стан структур консолідованої кори й верхньої мантії.
У сучасній структурі кори значна роль належить розломам і тектонічним пластинам, переважна більшість яких проявляються як похилі зональні тіла з різним орієнтуванням. Системи розломів і пластин утворюють складну ієрархічну співпідпорядкованість.
Перехідна зона кора—мантія є складною, латерально мінливою структурою потужністю від 3 до 7 км. Ця зона обумовлена системами субгоризонтальних розшарувань, вираженими концентрацією відбивних елементів. Найбільш однорідна й контрастна частина зони переходу являється в структурах прадавньої консолідації за потужності кори близько 40 км.
У результаті досліджень отримано нову інформацію про будову окремих тектонічних елементів цієї зони, уточнено деякі загальні принципи її структури — від прадавньої континентальної платформи до активного складчастого поясу.
Посилання
Amashukeli, T.A., Murovskaya, A.V., Yegorova, T.P., & Alokhin, V.I. (2019). The deep structure of the Dobrogea and Fore-Dobrogea trough as an indication of the development of the Trans-European suture zone. Geofizicheskiy Zhurnal, 41(1), 153—171. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i1.2019.158869 (in Russian).
Borodulin, M.A., & Baysorovich, M N. (1992). Models of the lithosphere of the Ukrainian Shield based on CDPmaterials. Geofizicheskiy Zhurnal, 14(4), 57—66 (in Russian).
Borodulin, M.A., Razvalov, A.N., Geyko, T.S., Kovalenko, V.Yu., & Pigulevsky, P.I. (1998). Geophysical works on the Reni—Kryvoy Rog—Urengoy geotraverse. Report on seismological works of MRW-CDPunder title 245/88 in 3 books. Book 1. Dnipro: DGE «Dniprogeophysics» Foundations, 173 p. (in Russian).
Ingerov, A.I., Ganotskiy, O.V., & Bugrimov, L.P. (1991). Electromagnetic studies in the southwestern part of the «Granit» geotraverse. Methodology and results of research. Geofizicheskiy Sbornik, (1), 68—73 (in Russian).
Ingerov, A.I., & Rokityansky, I.I. (1986). Deep magnetotelluric soundings on the Ukrainian shield. Geofizicheskiy Zhurnal, 8(3), 3—13.
Kruglov, S.S. & Gursky, D.S. (2007). Tectonic Map of the Ukraine. M 1:1000000. Explanatory note, P. 1. Kyiv: Publ. of the Ukrainian State Geological Prospecting Institute, 96 p. (in Russian).
Sheremet, Ye.M. (Ed.). (2011). Kryvyi Rih super-deep well SG-8. Donetsk: Noulidzg, 556 p. (in Russian).
Chekunov, A.V. (Ed.). (1987). Lithosphere of Central and Eastern Europe. Geotraverses I, II, III. Kiev: Naukova Dumka, 212 p. (in Russian).
Chekunov, A.V. (Ed.). (1988). Lithosphere of Central and Eastern Europe. Geotraverses IV, IV, VIII. Kiev: Naukova Dumka, 172 p. (in Russian).
Pigulevsky, P.I. (2010). Seismogeological model of the structure of the earth’s crust in the Central and Eastern parts of the Ukrainian Shield. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 23—29 (in Russian).
Sollogub, V.B. (1986). Lithosphere of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka, 264 p. (in Russian).
Sollogub, V.B., Borodulin, M.A., & Sologub, N.V. (1985). A new approach to the method of studying the earth’s crust and upper mantle. Geofizicheskiy Zhurnal, 7(2), 12—26 (in Russian).
Sollogub, V.B., & Ilchenko, T.V. (1986). Seismic model of geotraverse VIII. Doklady AN USSR. Ser. B, (12), 15—18 (in Russian).
Stovba, S.N., Tolkunov, A.P., & Stephenson, R.A. (2002). Deep structure of the Donetsk folded structure according to the data of regional CDP surveys on the DOBRE-2000 profile. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 81—84 (in Russian).
DOBREfraction’99 Working Group. Grad, M., Gryn, D., Guterch, A., Janik, T., Keller, R., Lange, R., Lyngsie, S.B., Omelchenko, V.D., Starostenko, V.I., Stephenson, R.A., Stovba, S.M., Thybo, H., & Tolkunov, A. (2003). «DOBREfraction’99»—velocity model of the crust and upper mantle beneath the Donbas Foldbelt (East Ukraine). Tectonophysics, 371(1-4), 81—110. https://doi.org/10.1016/S0040-1951(03)00211-7.
Maystrenko, Y., Stovba, S., Stephenson, R., Bayer, U., Menyoli, E., Gajewski, D., Huebscher, C., Rabbel, W., Saintot, A., Starostenko, V., Thybo, H., & Tolkunov, A. (2003). Crustal-scale pop-up structure in cratonic lithosphere: DOBRE deep seismic reflection study of the Donbas fold belt, Ukraine. Geology, 31(8), 733—736. https://doi.org/10.1130/G19329.
Pigulevskiy, P.I., Shumlianska, L.A., Dubovenko, Yu.I., & Svystun, V.K. (2019). The mantle disruptions by P-waves velocity gradients analysis under East of Ukrainian Shield. 18th Int. Conf. on Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects, Kyiv, Ukraine, May 13—16 2019 (pp. 688—693).
Pigulevskiy, P.I., & Stovas, О.М. (2022). Seismic geotraverse «Granit» (Ukrainian part). Reanimation. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 11—16. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-4/011.
Starostenko, V., Janik, T., Lysynchuk, D., Sroda, P., Czuba, W., Kolomiyets, K., Gintov, O., Omelchenko, B., Komminaho, K., Guterch, A., Tiira, T., Gryn, D., Legostaeva, O., Thybo, H., & Tolkunov, A. (2013). Mesozoic (?) lithosphere-scale buckling of the East European Craton in southern Ukraine: DOBRE-4 deep seismic profile. Geophysical Journal International, 195(2), 740—766. https://doi.org/10.1093/gji/ggt292.
Starostenko, V.I., Janik, T., Yegorova, T., Farfuliak, L., Czuba, W., Sroda, P., Thybo, H., Artemieva, I., Sosson, M., Volfman, Y., Kolomiyets, K., Lysynchuk, D., Omelchenko, V., Gryn, D., Guterch, A., Komminaho, K., Legostaeva, O., Tiira, T., & Tolkunov, A. (2015). Seismic model of the crust and upper mantle in the 675 Scythian Platform: the DOBRE-5 profile across the northwestern Black Sea and the 676 Crimean Peninsula. Geophysical Journal International, 201(1), 406—428. https://doi.org/10.1093/gji/ggv018.
Starostenko, V., Janik, T., Kolomiyets, K., Czuba, W., Środa, P., Grad, M., Kovács, I., Stephenson, R., Lysynchuk, D., Thybo, H., Artemieva, I.M., Omelchenko, V., Gintov, O., Kutas, R., Gryn, D., Guterch, A., Hegedus, E., Komminaho, K., Legostaeva, O., Tiira, T., & Tolkunov, A. (2013). Seismic velocity model of the crust and upper mantle along profile PANCAKE across the Carpathians between the Pannonian Basin and the East European Craton. Tectonophysics, 608, 1049—1072. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2013.07.008.
Svistun, V., & Pigulevskiy, P. (2021). Gravimetric survey and gravimetric database in Ukraine «Dniprogeofizika» during 2000—2011 carried out works on collection, analysis and formation of an electronic gravimetric data base (GDB) of the territory of Ukraine. Based on the results of the work car. 20th International Conference Geoinformatics — Theoretical and Applied Aspectsthis, 11—13 May 2021 Kyiv, Ukraine (pp. 1—7). https://doi.org/10.3997/2214-4609. 20215521132.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
