Формування покладів вуглеводнів Південнокаспійської западини
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v45i3.282420Ключові слова:
продуктивна товща, нафтогазогенерація, джерело флюїдогенерації, прогин, вуглеводнеутворення, комплекс, скупченняАнотація
Дослідження Південнокаспійської западини (ПКЗ) показують, що відклади раннього пліоцену переважно визначають структурну характеристику осадового розрізу. Продуктивна товща складається з відкладів, нагромаджених у пліоцені. Як відомо, у межах западини основні промислові скупчення вуглеводнів пов’язані з продуктивною товщею раннього пліоцену та зосереджені головно в Абшеронському нафтогазоносному районі (НГР), НГР Бакинського архіпелагу та Нижньокуринському НГР. Вивчення процесів флюїдогенерації в межах ПКЗ необхідно для правильного вибору напрямів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ у цих районах.
Мета цієї роботи — вивчення процесів флюїдогенерації в ПКЗ на підставі тривимірного басейнового моделювання.
Відновлено історію формування вуглеводнів. Вивчено осередки флюїдогенерації, уточнено ареали поширення цих осередків. Оцінено зрілість середньоюрських та нижньокрейдяних комплексів, майкопських та діатомових відкладів, проаналізовано температурний режим майкопських і діатомових відкладів, а також зв’язок нафтогазових родовищ і фокус.
У межах западини було виділено середньоюрський, нижньокрейдяний, майкопський та діатомовий осередки флюїдогенерації з власними ареалами поширення та історією еволюції у просторі та часі. Оцінювання зрілості середньоюрських і нижньокрейдяних комплексів порід, майкопських і діатомових відкладів показало, що в западині відсутні нафти, які формуються на піку нафтогазогенерації зі значеннями зрілості Ro=0,8…0,9 %, а також низькозрілі гази перехідної зони, навіть у складі флюїдів газоконденсатних родовищ, тоді як у ряді нафтових родовищах виявлено гази аномально високої зрілості з Ro від 2,4 до 3,09 %.
Тривимірне моделювання палеогеотемператур у майкопських та діатомових комплексах показало: а) у західній та східний частинах Південнокаспійського прогину температура у підошві майкопа підвищується на 20 °С порівняно з температурою в покрівлі світи; б) на заході прогину в середній частині діатомового комплексу температура досягає 120 °С на глибині 8000 м, на сході прогину — на глибині 9000 м.
У разі, якщо дрібнофокусна сейсмічність викликана флюїдогенераційними процесами, останні при фазових перетвореннях супроводжуються викидом великої енергії, розущільненням, видавлюванням флюїдів і речовини у псевдозрідженому стані в проникні ділянки вмісного середовища, що сприяє формуванню діапірових структур і гряд.
Посилання
Alizada, A., Aliyeva, E., Huseynov, D., & Guliyev, I. (2013). The Elemental Stratigraphy of the South Caspian Lower Pliocene Productive Series. First International Congress on Stratigraphy. At the Cutting Edge of Stratig-raphy (pp. 827831). Springer.
Feyzullayev, A.A., Gojayev, A.G., & Mamedova, I.M. (2022). Features of fluid dynamics in long-term heterogene-ous gas reservoirs. Mining science and technology, 7(1), 1829. https://doi.org/10.17073/2500-0632-2022-1-18-29 (in Russian).
Guliyev, I.S., & Guseinov, D.A. (2015). Relics of mud volcanoes in the sedimentary cover of the South Caspian Basin. Lithology and minerals, (4), 350—361. https://doi.org/10.7868/S0024497X15040035 (in Russian).
Hasanov, F.D. (2013). Lithological-mineralogical characteristics of the Lower Pliocene deposits of the South Caspi-an depression. Bulletin of Baku State University, (4), 129141.
Huseynov, R.M. (2021). Conditions for the Formation and Accumulation of Hydrocarbons in Oligocene-Miocene Sediments of Western Absheron. SOCAR Proceedings, (3), 022030. https://dx.doi.org/10.5510/OGP20210300525 (in Russian).
Huseynov, D.A. (2017). Multiple deep stratigraphic sources of the hydrocarbon fluids in the South-Caspian basin. Proceedings of 79th EAGE Conference Exhibition. Paris. Franca. 34 p.
Ismail-Zadeh, A.D. (2013). Geodynamic analysis of petrolium in the South Caspian Basin (Azerbaijan sector). His-tory and pedagogy of natural sciences, (3), 2935 (in Russian).
Kocharli, Sh.S. (2015). Problematic issues of oil and gas geology of Azerbaijan. Baku, 227 p. (in Russian).
Mamedov, P.Z. (2008). On the reasons for the rapid subsidence of the Earth’s crust in the South Caucasus. Azer-baydzhanskoye neftyanoye khozyaystvo, (1), 820 (in Russian).
Mukhtarov, A.Sh. (2011). The structure of the thermal field of the sedimentary complex of the South Caspian basin. Extended abstract of Doctor′s thesis. Baku. 43 p. (in Russian).
Seidov, V.M., & Khalilova, L.N. (2019).Examples of reconstruction of productive strata depositional environment in Azerbaijan on the base of well logging data. Oil industry, (1147), 6266. https://doi.org/10.24887/0028-2448-2019-5-62-66 (in Russian).
Veliyev, G.O. (2021).The role of geodynamic stress in the formation of oil and gas structures in the Caspian Sea (on the example of the Shah Deniz, Umid, Babek, Bulla Deniz fields). Geotectonics and Geodynamics. Geology and Geophysics of Russian South, 11(2), 3650. https://doi.org/10.46698/VNC.2021.68.77.003 (in Russian).
Yusubov, N.P., Guliev, I.S., & Guseinova, Sh.M. (2020). Paleo-environments of sedimentation, mud volcanism and hydrocarbons migration in the South-Caspian basin. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(3), 195205. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204710 (in Russian).
Yetirmishli, G.J., Ismayilova, S.S., & Kazimova, S.E. (2021). Seismicity of the territory of Azerbaijan in 2019. Seismoprognosis observations in the territory of Azerbaijan, 19(1), 318.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 V.M. Seidov, L.N. Khalilova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
