Глибинна будова Закарпатського прогину (українська частина) за даними густинного моделювання
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v45i4.286285Ключові слова:
густинне моделювання, розподіл густини, літосфера, профіль КМПВ—ГСЗ РП-17 (Чоп—Великий Бичків), Закарпатський прогин, Мукачівська западина, Солотвинська западина, терейнова тектоніка, Алькапа, Тисія-ДакіяАнотація
Стаття присвячена побудові та розрахункам густинної моделі вздовж регіонального профілю КМПВ—ГСЗ РП-17 (Чоп—Великий Бичків), який перетинає Закарпатський прогин уздовж його простягання. За результатами густинного моделювання отримано розподіл густини в земній корі відповідно до її сейсмічної структури і гравітаційного поля, виявлено закономірності будови окремих шарів земної кори, подано тектонічну інтерпретацію матеріалів. Мукачівська та Солотвинська западини характеризуються своїми особливостями будови, дещо автономним геологічним розвитком, відрізняються неогеновою геодинамікою. Аналіз густинних властивостей показав, що в неогеновій осадовій товщі обох западин густина різних порід змінюється в інтервалах глибин 200—950; 950—1450; 1450—2050 м. Цей показник збільшується з глибиною, але в Солотвинській западині в інтервалах глибин 200—950 та 1450—2050 м він більший, ніж у Мукачівській через наявність пісковиків, туфів, аргілітів та алевролітів. В інтервалі глибин 950—1450 м густина, навпаки, менша, що пов’язане з наявністю в цьому шарі солі та глини із сіллю і ангідритом. З’ясовано, що Мукачівська западина більш ущільнена, оскільки вміщує «базальтовий» шар. Солотвинська западина має діоритовий склад консолідованої кори і складається з двох частин: одна, північно-західна, більш ущільнена і однорідна, інша, південно-східна, розущільнена в усьому розрізі кори, з великою кількістю порушень і блоків різної густини. Межа розущільненої зони (ПК 105—110) проходить по південно-східній гільці Стрийсько-Латорицької зсувної зони, яка на густинному розрізі хоч і виявляється фрагментарно, але, можливо, подібна до розлому мантійного закладання, оскільки спостерігається латеральна диференціація значень густини, тобто різка зміна в бік їх зменшення, а також найбільше скупчення гіпоцентрів землетрусів, особливо у верхній частині кори. Ймовірно, розущільнена ділянка пов’язана з переходом від Солотвинської западини до структур, що розміщуються на південний схід від неї. Так, блок з найменшою густиною (2,38 г/см3) мезозойсько-палеозойської складчастої основи може бути віднесений до Передальпакської сутурної зони (Fore-Alkapa suture zone), представленою Пенінським поясом і Монастирецьким покривом, які розвертаються у меридіональному напрямку в зоні зчленування з терейном Тисія-Дакія. Розташований нижче блок з густиною 2,64 г/см3 може бути пов’язаний з одного боку з Мармароським кристалічним масивом, з іншого — з Рахівським покривом. Встановлено, що кора терейну Алькапа вздовж профілю представлена трьома великими блоками з більш дрібною блоковою будовою всередині кожного. При цьому Мукачівській западині відповідають два більш щільні блоки з різною будовою кори. Північно-східній частині Солотвинської западини належить найменш ущільнений третій блок, східна межа якого збігається з ділянкою скупчення гіпоцентрів землетрусів. Південно-східна частина Солотвинської западини, ймовірно, є перехідною зоною між терейнами Алькапа і Тисія-Дакія. Виділено дві літосферні розломні зони. Перша відокремлює Мукачівську западину від Солотвинської, друга розташована між Хустським та Тячівським розломами в розущільненій зоні в усьому розрізі земної кори. Можна припустити, що Виноградівський розлом є ланкою, що з’єднує ці дві зони, оскільки він характеризується великим скупченням гіпоцентрів землетрусів, і розміщується в зоні переходу від розтягу і опускання до стискання і піднімання. З літосферними зонами можуть бути пов’язані зони знижених швидкостей поширення сейсмічних хвиль (густини) Закарпатського прогину, які є найбільш активними горизонтами сучасних геолого-геофізичних перетворень мінерального середовища земної кори і можуть бути потенційним джерелом глибинної нафти і газу.
Посилання
Andreyeva-Grygorovych, A., Ponomaryova, L., Pry¬khodko, M., & Semenenko, V. (2009). Stra¬ti¬g¬raphy of neogene deposits of the Transcarpa¬thian Depression. Geology and Geochemistry of Combustible Fossils, (2), 58—70 (in Ukrainian).
Anikeev, S., Maksymchuk, V., & Pyrizhok, N. (2021). Reflection of the Transcarpathian de¬ep fault in gravimagnetic fields. In V.Yu. Mak¬symchuk (Ed.), Geophysics and geodynamics: forecasting and monitoring of the geological environment (pp. 171—174). Lviv: Rastr-7 (in Ukrainian).
Anikeyev, S., Maksymchuk, V., & Pyrizhok, N. (2022). Density model of the Earth’s crust of the Ukrainian Carpathians along the PANCAKE profile. Geodynamics, (2), 28—49. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.028 (in Ukrainian).
Bilichenko, V.Ya., Vus, M.I., & Vulchin, M.G. (1972). On the results of gravimetric studies carried out by the Uzhgorod gravimetric party No. 61/71 in the Transcarpathian trough on the Beregovo—Svalyava—Perechin—Uzhgorod area in 1971. Report. Part I. Lvov, 68 p. (in Russian).
Borodatyy, I.I., Eikhberg, Yu.Ya., Stolyarova, E.N., Goshchitskaya, G.V., & Kokhanovskaya, L.V. (1965). Generalization, operational analysis and geological interpretation of seismic and gravimetric surveys for individual regions of the Western regions of the Ukrainian SSR. Report on the work of the thematic party No. 100/64. Funds ZUGRE. Lvov: State Geological Committee of the USSR, State Production Geological Committee of the Ukrainian SSR, West Ukrainian Geophysical Exploration Expedition, 202 p. (in Russian).
Burakhovich, T.K., Kushnir, A.M. & Ilyenko, V.A. (2022). Modern geoelectromagnetic resear¬ches of the Ukrainian Carpathians. Geofizi¬cheskiy Zhurnal, 44(3), 21—43. https://doi.org/10.24028/
gj.v44i3.261966 (in Ukrainian).
Burov, V.S., Vishnyakov, I.B., Glushko, V.V., Dosin, G.D., Kruglov, S.S., Kuzovenko, V.V., Sviridenko, V.G., Smirnov, S.E., Sovchik, Ya.V., Utrobin, V.N., & Shakin, V.A. (1986). Tectonics of the Ukrainian Carpathians (explanatory note to the tectonic map of the Ukrainian Carpathians scale 1:200,000). Lvov: Ed. UkrNIGRI, 152 p. (in Russian).
Verbytskyi, T., Ihnatyshyn, V., Latynina, L., & Jurkevych, O. (1998). Recent deformations of the Earth’s crust in the Berehove horst zone. Geodynamics, (1), 118—120 (in Ukrainian).
Glushko, V.V. (Ed.). (1979). Geological maps of the western regions of Ukraine on sections –3000, –5000, –7000 m. Scale 1:500,000. Ministry of Geology of the Ukrainian SSR (in Russian).
Glushko, V.V., & Kruglov, S.S. (Eds.). (1971). Geological structure and fossil fuels of the Ukrainian Carpathians. Moscow: Nedra, 392 p. (in Rus¬sian).
Gintov, O.B. (2005). Field tectonophysics and its ap¬plication for the studies of deformations of the Earth’s crust of Ukraine. Kyiv: Feniks, 572 p. (in Russian).
Hnylko, O.M. (2011). Tectonic zoning of the Carpathians in terms of the terrane tecto¬nics section. 1. Main units of the Carpathian building. Geodynamics, (1), 47—56. https://doi.org/10.23939/jgd2011.01.047 (in Ukrainian).
Gnilko, O.M., Gnilko, S.R., & Generalova, L.V. (2015). The formation of the structures of the Cliff Zones and the inter-cliff flysch of the Inner Ukrainian Carpathians is the result of the convergence and collision of microcontinental terranes. Bulletin of St. Petersburg University, (2), 4—24 (in Russian).
Gordienko, V.V., Gordienko, L.Ya. (2019). Astenospheric linzes in the mantle of oil and gas/bearing regions. Geology and Mineral Resources of World Ocean, 15(2), 35—51. https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.035. (in Russian).
Gordienko, V.V., Gordienko, I.V., Zavgorodnyaya, O.V., Kovachikova, S., Logvinov, I.M., Tarasov, V.N., & Usenko, O.V. (2011). Ukrainian Carpathians (geophysics, deep processes). Kiev: Logos, 128 p. (in Russian).
Sazhina, N.B. Ed. (1960). Gravimetric map of the USSR in scale 1:1000000. Ministry of Geology and Subsoil Protection of the USSR. All-Union Research Institute of Geophysical Methods of Exploration (in Russian).
Starostenko, V.I. (Ed.). (2005). Research of the mo¬dern geodynamics of the Ukrainian Carpathians. Kyiv: Naukova Dumka, 255 p. (in Ukrainian).
Entin, V.A. (2005). Geophysical basis of the Tectonic map of Ukraine, scale 1 : 1,000,000. Geofizicheskiy Zhurnal, 27(1), 74—84 (in Russian).
Korchin, V.A., Burtnyy, P.A., & Kobolev, V.P. (2013). Thermobaric petrophysical modeling in geophysics. Kiev: Naukova Dumka, 312 p. (in Russian).
Krasovskiy, S.S. (1989). Gravitational modeling of the deep structures of the Earth’s crust and isostasy. Kiev: Naukova Dumka, 247 p. (in Russian).
Krasovskiy, S.S. (1981). Reflection of the dynamics of the Earth’s crust of the continental type in the gravitational field. Kiev: Naukova Dumka, 262 p. (in Russian).
Kruglov, S.S., Smirnov, S.E., Spitkovskaya, S.M., Filshtinskiy, L.E., & Khizhnyakov, A.V. (1985). Geodynamics of the Carpathians. Kiev: Naukova Dumka, 136 p. (in Russian).
Krupskyy, Yu.Z. (2001). Geodynamic conditions of formation and oil and gas potential of the Carpathian and Volyn-Podilskyi regions of Ukraine. Kyiv: Ed. UkrDGRI, 256 p. (in Ukrainian).
Kutas, R.I. (2016). Geothermal Conditions and Mesozoic-Cainozoic Evolution of the Carpatho-Pan¬nonian Region. Geofizicheskiy Zhurnal, 38(5), 75—107. https://doi.org/10.24028/gzh. 0203-3100.v38i5.2016.107823 (in Russian).
Kutas, R.I. (2014). Thermal flow and geothermic models of the Earth’s crust of the Ukrainian Carpathians. Geofizicheskiy Zhurnal, 36(6), 3—27. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i6.2014.111016 (in Russian).
Chekunov, A.V. (Ed.). (1989). Lithosphere of Central and Eastern Europe. East European platform. Kiev: Naukova Dumka, 188 p. (in Russian).
Chekunov, A.V. (Ed.). (1994). Lithosphere of Central and Eastern Europe. Young platforms and Alpine fold belt. Kiev: Naukova Dumka, 331 p. (in Russian).
Lozyniak, P., & Misiura, Ya. (2010). Main features of the geological structure of Pre-Neogene basement of the Transcarpathian Depression. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, (3-4), 73—84 (in Ukrainian).
Lozynyak, P.Yu., Nazarevich, A.V., Nazarevich, L.E. Neogene and modern geodynamics and seismicity of Transcarpathian lithosphere. (2011). Geodynamics, 2 (11), 170—172. https://doi.org/10.23939/jgd2011.02.170. (in Ukrainian).
Lyashkevich, Z.M., Medvedev, A.P., Krupskiy, Yu.Z., Varichev, A.S., & Stupka, O.O. (1995). Tectonomagmatic evolution of the Carpathians. Kiev: Naukova Dumka, 158 p. (in Russian).
Makarenko, I.B. (2022). The density of sedimentary complexes of the Carpathian-Pannonian region (generalization). Geofizicheskiy Zhurnal, 43(6), 120—161. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i6.251556 (in Russian).
Makarenko, I.B., Starostenko, V.I., Kuprienko, P.Ya., Savchenko, O.S., & Legostaeva, O.V. (2021). Heterogeneity of the Earth’s crust of Ukraine and adjacent regions according to the results of 3D gravity modeling. Kyiv: Naukova Dumka, 204 p. (in Ukrainian).
Makarov, V.I., Trifonov, V.G., Shchukin, Yu.K., Kuchay, V.K., Kulagin, V.K. (1982). Tectonic layering of the lithosphere of the latest mobile belts. Moscow: Nauka, 115 p. (in Russian).
Maksymchuk, V.Yu., Pyrizhok, N.B., Prony¬shyn, R.S., & Tymoschuk, V.R. (2014). Some pe¬cu¬liarities of seismicity Transcarpathia. Geodynamics, (2), 139—147. https://doi.org/10. 23939/jgd2014.02.139 (in Ukrainian).
Matskiv, B.V., Zobkov, O.V., Kovalev, Yu.V. etc. (1996). Report on the 1:200,000-scale geological survey of the territory of tablets M-34-XXIX, M34-XXXV, L-34-V (Uzhgorod group of sheets), carried out in 1991—1996, Berehove. Geoinform, 413 p. (in Ukrainian).
Matskiv, B.V., Pukach, B.D., Vorobkanych, V.M., Pastukhanova, S.V., & Hnylko, O.M. (2009). State geological map of Ukraine on a scale of 1:200,000, sheets M-34-XXXVI (Hust), L-34-VI (Baya-Mare), M-35-XXXI (Nadvirna), L-35-I (Visheu-De-Sus). Carpathian series. Explanatory note. Kyiv: Ed. UkrDGRI, 188 p. (in Ukrainian).
Melnichuk, M.I., Kuznetsova, V.G., Somov, V.I., Maksimchuk, V.E., Nagirnyy, T.S., & Sokurova, A.N. (1975). Connection of physical fields with the deep structure of the Carpathian region. Final report 1971—1975. 1975. 248 p. (in Russian).
Nazarevych, A.V., & Nazarevych, L.E. (2013). Geodynamics, tectonics and seismicity of Carpathian region of Ukraine. Geodynamics, (2), 247—249. https://doi.org/10.23939/jgd2013.02.247 (in Ukrainian).
Nazarevych, A.V., & Nazarevych, L.E. (2002). Deep trap-collector tectonic structures in the lithosphere of the Carpathian region of Ukraine: nature, origin and prospective resources. Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, (3), 10—21 (in Ukrainian).
Nazarevych, A., & Nazarevych, L. (2014). Deep features of the seismotectonic process in the Ukrainian Carpathians. Conference Proceedings, 13th EAGE International Conference on Geoinformatics — Theoretical and Applied Aspects, May 2014. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20140419 (in Russian).
Nazarevych, A., Nazarevych, L., Bayrak, G., & Pyrizhok, N. (2022). Seismotectonics of the Oash and Transcarpathian deep faults junction zone (Ukrainian Transcarpathians). Geodynamics, (2), 99—114. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.100 (in Ukrainian).
Nikolaevskiy, V.N. (1996). Geomechanics and fluid dynamics. Moscow: Nedra, 447 p. (in Russian).
Orlyuk, M.I., Bakarjieva, M.I., & Marchenko, A.V. (2023). Magnetic characteristics and tectonic structure of the Earth’s crust of the Carpathian oil and gas region as a component of complex hydrocarbon criteria. Geofizicheskiy Zhurnal, 44(5), 77—105. https://doi.org/10.24028/gj. v44i5.272328.
Pavlenkova, N.I. (2018). Features of migration of deep fluids in the consolidated Earth’s crust. Actual problems of oil and gas, (4), 1—9. https://doi.org/10.29222/ipng.2078-5712.2018-23.art42 (in Russian).
Prikhodko, M.H., Krechkovsky, Z.S., Rapp, V.V. etc. (1985). Report on large-scale deep geological mapping within the limits of sheets M-34-141-B; -142-A, B; -142-B-v, g (Beregovо Ore District) for 1981-1985. Berehovо. Geoinform, 277 p. (in Russian).
Prykhodko, M.G., & Ponomaryova, L.D. (2018). Geological structure of the Transcarpathian Depression. Kyiv: Ed. UkrDGRI, 84 p. (in Ukrainian).
Carrying out an integral interpretation of a complex of geological and geophysical data on seismic profiles of the South-Bushtyna structure in the Solotvyno depression with the aim of forecasting promising oil and gas objects. (2005). Report on research work. Head O.P. Petrovsky. Ivano-Frankivsk, 101 p. (in Ukrainian).
Pronishin, R.S., & Pustovitenko, B.G. (1982). Some aspects of seismic climate and weather in Transcarpathia. Izvestiya. Physics of the Solid Earth, (10), 74—81 (in Russian).
Sviridenko, V.G. (1973). Geological structure of the pre-Neogene basement of the Transcarpathian Depression. Extended abstract of candi¬date’s thesis. Lvov, 24 p. (in Russian).
Sollogub, V.B. (1986). Lithosphere of Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka, 183 p. (in Russian).
Somov, V.I. (1990). The contemporary trend in the development of tectonic structures of the Carpathian-Balkan region (from data of experimental studies). Geofizicheskiy Zhurnal, 12(6), 39—47 (in Russian).
Somov, V.I. (1974). Modern movements of the Earth’s crust of the Carpathians and neighboring countries. Geotectonics, (6), 64—71 (in Russian).
Starostenko, V.I., Koyfman, L.I., & Kostyukevich, A.S. (1987). Density model of the lithosphere in the Chernihiv-Beregovo area. In Li¬thosphere of Central and Eastern Europe. Geotraverses I, II, V (pp. 67—74). Kiev: Nauko-va Dumka (in Russian).
Starostenko, V.I., Legostaeva, O.V., Makarenko, I.B., & Savchenko, A.S. (2015). Software system for automated data interpretation of potential fields (GMT-Auto). Geofizicheskiy Zhurnal, 37(1), 42—52. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v37i1.2015.111322 (in Russian).
Starostenko, V.I., Sharypanov, V.M., Savchenko, A.S., Legostaeva, O.V., Makarenko, I.B., & Kuprienko, P.Ya. (2011). On the automated interactive processing of graphic images of geological and geophysical objects. Geofizicheskiy Zhurnal, 33(1), 54—61. https://doi.org/10. 24028/gzh.0203-3100.v33i1.2011.117325 (in Rus-sian).
Guterkh, A., Prosen, D., & Sollogub, V.B. (Eds.). (1978). The structure of the Earth’s crust and upper mantle of Central and Eastern Europe. Kiev: Naukova Dumka, 272 p. (in Russian).
Subbotin, S.I. (1955). Deep structure of the Soviet Carpathians and adjacent territories according to geophysical research data. Kiev: Publ. House of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, 260 p. (in Russian).
Tretyak, K.R., Maksymchuk, V.Yu., & Kutas, R.I. (Eds.). (2015). Modern geodynamics and geophysical fields of the Carpathians and adjacent territories. Lviv: Publ. House of Lviv Polytechnic, 420 p. (in Ukrainian).
Scheme of gravity field of Ukraine. 1:1000 000. (2002). Northern State Regional Geological Enterprise «Northern Geology» of the Ministry of Natural Resources of Ukraine (in Ukrainian).
Hurskyy, D.S., & Kruglov, S.S. (Eds.). (2007). Tec¬to¬nic map of Ukraine. 1:1 000 000. Kyiv: Ed. UkrDGRI (in Ukrainian).
Tripolskiy, A.A., & Sharov, N.V. (2004). Lithosphere of the Precambrian shields of the Earth’s Northern Hemisphere according to seismic data. Petrozavodsk: Publ. House of the Kola Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, 159 p. (in Russian).
Khomenko, V.I. (1971). Deep structure of Transcarpathian depression. Kyiv: Naukova Dumka, 230 p. (in Ukrainian).
Chekunov, A.V. (1972). The structure of the Earth’s crust and tectonics of the south of the European part of the USSR. Kiev: Naukova Dumka, 176 p. (in Russian).
Chekunov, A.V. (1988). Evolution of asthenoliths and its geological consequences. Doklady AN USSR. Ser. B, (3), 30—34 (in Russian).
Chekunov, A.V., Livanova, L.P., & Geyko, V.S. (1969). Deep structure and some features of the tectonics of the Transcarpathian Depression. Sovetskaya Geologiya, (10), 57—68 (in Russian).
Babuska, V., Plomerova, J. & Pajdusak, P. (1988). Lithosphere-Asthenosphere in central Europe: Models derived from P residuals. In Proc. of the 4th EGT Workshop: The Upper Mantle, Commission of the European Communities, European Science Foundation (pp. 37—48).
Dererova, J., Zeyen, H., Bielik, M., & Salman, K. (2006). Application of integrated geophysical modeling for determination of the continental lithospheric thermal structure in the eastern Carpathians. Tectonics, 25, TC3009. https://doi.org/10.1029/2005TC001883.
Golonka, J., Waśkowska, A., Cichostępski, K., Dec, J., Pietsch, K., Łój, M., Bania, G., Moś¬ci¬cki, W.J., & Porzucek, S. (2022). Mélange, Flysch and Cliffs in the Pieniny Klippen Belt (Poland): An Overview. Minerals, 12, 1149. https://doi.org/10.3390/min12091149.
Hnylko, O., & Нnylko, S. (2019). Geological environments forming the Eocene black-shale formation of the Silesian nappe (Ukrainian Carpathians). Geodynamics, (1), 60—75.
Horvath, F. (1993). Towards a mechanical model for the formation of the Pannonian Basin, Tectonophysics, 226, 333—357. https://doi.org/10. 1016/0040-1951(93)90126-5.
Horvath, F., & Galacz, A. (Eds.). (2006). The Carpathian-Pannonian Region: A Review of Mesozoic-Cenozoic Stratigraphy and Tectonics. Vol. 1. Stratigraphy. Vol. 2. Geophysics, Tectonics, Facies, Paleogeography. Budapest: Hantken Press, 625 p.
Kiss, J. (2017). An alternative model for the development of the Carpathian Dasin and its environment. Magyar Geofizika, 58(2), 66—75.
Korchin, V., Rusakov, O., & Karnaukhova, O. (2022). The construction of the model of the regional trap of abiogenic hydrocarbons in the crystalline crust of the Transcarpatian depression (Ukraine). Norwegian Journal of development of the International Science, 92, 3—14. https://doi.org/10.5281/zenodo.7078322.
Kovac, M., & Marton, E. (1998). To rotate or not rotate: Palinspastic reconstruction of the Carpatho-Pannonian area during the Miocene. Slovak Geological Magazine, 4(2), 169—194.
Lenkey, I. (1999). Geothermics of the Pannonian Basin and its bearing on the tectonics of Basin evolution. Phd. Thesis. Amsterdam: Vrije Universiteit Amsterdam, 215 p.
Lillie, R.J., Bielik, M., Babuska, V., & Plomerova, J. (1994). Gravity modelling of the lithosphere in the eastern Alpine-western Carpathian-Pannonian Basin region. Tectonophysics, 231, 215—235. https://doi.org/10.1016/0040-1951(94)90036-1.
Murovskay, A., Verpakhovska, O., Hnylko, O., Chorna, O., & Yegorova, T. (2023). Transcarpa¬thi¬an Depression: Study of Low-Velocity Zones in the Earth’s Crust Based on the Seismic Re¬gio¬nal Profiles Data. Geofizicheskiy Zhurnal, 45(2), 30—43. https://doi.org/10.24028/gj.v45i2. 278310.
Orlyuk, M., Kutas, R., Marchenko, A., Bakarjie¬va, M., & Makarenko, I. (2022). Geophysical characteristics of the Eastern (Ukrainian) Carpathian’s lithosphere: oil and gas potential aspect. Geologica Balcanica. XXII International Congress of the CBGA, Plovdiv, Bulgaria, 7—11 September 2022, Abstracts. P. 175.
Orlyuk, M.I., Marchenko, A.V., & Bakarjieva, M.I. (2021). Geomagnetic field of the western region of Ukraine in connection with the frac¬tu¬re-block tectonics and hydrocarbon depo¬sits. XXth International Conference on Geo-in¬phormatics — Theoretical and Applied As-
¬¬pects. 11—14 May 2021, Kiev, Ukraine. Paper21067_ENG. Conference CD-ROM Proceedings (pp. 186—192). https://doi.org/10.3997/22 14-4609.20215521067.
Plašienka, D., Aubrecht, R., Bezák, V., Bielik, M., Broska, I., Bučová, J., Fekete, K., Gaži, P., Gedl, P., Golej, M., Halásová, E., Hók, J., Hrdlička, M., Jamrich, M., Józsa, Š., Klanica, R., Konečný, P., Kubiš, M., Madarás, J., Majcin, D., Marko, F., Molčan, M., Potočný, T., Schlögl, J., Soták, J., Suan, G., Šamajová, L., Šimonová, V., Teťák, F., & Vozár, J. (2021). Structure, composition and tectonic evolution of the Pieniny Klippen Belt—Central Western Carpathian contiguous zone (Kysuce and Orava regions, NW Slovakia) (pp. 1—148). Comenius University Bratislava, Slovakia.
Schmid, S.M., Fügenschuh, B., Kounov, A., Maten¬co, L., Nievergelt, P., Oberhansli, R., Pleuger, J., Schefer, S., Schuster, R., Tomljenovic, B., Ustaszewski, K., & van Hinsbergen, D.J.J. (2020). Tectonic units of the Alpine collision zone between Eastern Alps and western Turkey. Gondwana Research, 78, 308—374. https://doi. org/10.1016/j.gr.2019.07.005.
Šefara, J., Bielik, M., Konecný, P., Bezák, V., & Hurai, V. (1996). The latest stage of development of the western Carpathian lithosphere and its interaction with asthenosphere. Geologica Carpathica, 47, 339—347.
Starostenko, V., Janik, T., Kolomiyets, K., Czu¬ba, W., Sroda, P., Lysynchuk, D., Grad, M., Kovács, I., Stephenson, R., Lysynchuk, D., Thybo, H., Artemieva, I.M., Omelchenko, V., Gintov, O., Kutas, R., Gryn, D., Guterch, A., Hegedűs, E., Komminaho, K., Legostaeva, O., Tiira, T., & Tolkunov, A. (2013). Seismic veloc¬ity model of the crust and upper mantle along profile PANCAKE across the Carpathians be¬tween the Pannonian Basin and the East Euro¬pean Craton. Tectonophysics, 608, 1049—1072. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2013.07.008.
Starostenko, V.I., Murovskaya, A.V., Yegorova, T.P., Gintov, O.B., & Amashukeli, T.A. (2022). The relationship of the oil and gas fields of the Forecarpathian region with the regional faults system and deep structure. Geofizicheskiy Zhurnal, 44(1), 111—123. https://doi.org/10.24028/gzh.v44i1.253713.
The Carpathian-Pannonian Region: A Reviev of Mesozoic-Cenozoic Stratigraphy and Tectonics. Vol. 1. Stratigraphy. Vol. 2. Geophysics, Tectonics, Facies, Paleogeography. (2006). Eds: F. Horvath, A. Galacz. Budapest: Hantken Press. 625 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 I. Makarenko, O. Savchenko, J. Dererova, A. Murovskaya, V. Starostenko, M. Bielik, O. Legostaeva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
