Геологічні умови розвитку геотермальної енергії в Азербайджані
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v46i3.306353Ключові слова:
термальні води, енергетичний потенціал, низькі температури, хімічний склад, Lumped моделюванняАнотація
У статті розглянуто поширення термальних вод в Азербайджані, перспективи їхнього використання як поновлюваних джерел енергії, а також можливості для бізнесу та інші геолого-геофізичні питання. Наведено прогноз ресурсів термальних вод, потенціал поновлюваних геотермальних джерел енергії, їхню частку в енергетиці країни у 2020 р. Отже, є велике число закритих і розвідувальних свердловин, що не використовуються; вони можуть бути відновлені з метою виробництва геотермальної енергії з меншими інвестиціями.
В Азербайджані термальні води з різним хімічним складом і мінералізацією переважно поширені у складчастих зонах Кавказу і Талиських гір та мають достатні запаси. За даними досліджень, проведених на джерелах термальних вод країни, визначено, що їхній загальний запас становить понад 245 000 м3/добу. Основними шляхами розвантаження цих вод є тектонічні розломи різного напрямку та різної амплітуди. Газовий склад джерел термальних вод Великого Кавказу і Талиських гір є сумішшю метану, азоту, сірководню, а джерел Малого Кавказу — переважно вуглекислий газ. Метанові води зазвичай характеризуються високим тиском і великими запасами, а також високою температурою (64—95 °С). На цей час відомо до 200 джерел із вмістом метану — Масаллі (Арківан), Девечі (Ледж), Сальян (Бабазанан) та ін. Термальні джерела, що містять азот, розміщуються у південній частині Великого Кавказу і в Талиських горах як холодні (14—18 °С) і гарячі (41—55 °С) джерела. Найвищий вміст азоту виявлено в джерелах Алаша — 100 % (Астара), Мешесу — 100 % (Ленкорань), Ледж — 37 %, Халтан — 88 % (Девечі).
У статті обговорено використання низькопотенційної геотермальної енергії та застосування нових технологій у розробці та управлінні геотермальних ресурсів.
Посилання
Aliyev, S.A., Gasanov, A.G., & Aliyeva, Z.A. (1984). Gyrmyzy Kemur (Red Coal). Baku: Ganjlik, 87 p. (in Azerbaijani).
Askerov, A.G. (1954). Mineral springs of the Azerbaijan SSR. Baku: ASU, 335 p. (in Russian).
Axelsson, G. (2013). Dynamic modelling of geothermal systems. Proceedings, Short Course V on Conceptual Modelling of Geo-thermal Sys¬tems, organized by UNU-GTP and LaGeo. Santa Tecla, El Salvador, 21 p.
Axelsson, G., & Egilson, Th. (2013). Re-assessment of the production capacity of the geothermal systems at Botn, Laugaland, Ytri-Tjarnir, Gle¬rárdalur, Thelamörk and Hjalteyri in Eyjafjördur, Iceland. GeoSurvey report ÍSOR-2013/052, Reykjavík, 58 p.
Axelsson, G., & Gunnlaugsson, E. (2000). Long-term monitoring of high and low-enthalpy fields under exploitation. International Geothermal Association, World Geothermal Congress 2000 Short Course, Kokonoe, Kyushu District, Japan, 226 p.
Israfilov, Yu.G. & Israfilov, R.G. (2014). About genesis of thermal waters of Azerbaijan. ANAS Transactions Earth Sciences, (1), 58—64.
Kashkay, M.A. (1952). Geology of Azerbaijan. Part II. Petrography. Baku: Publ. House of the Academy of Sciences of the Azer-baijan SSR (in Russian).
Khutorskoy, M.D., Kerimov, V.Yu., & Kosyanov, V.A. (2021). Renewable and unconventional energy — global and domestic development trends. Moscow: Publ. House of the Sergo Ordjonikidze Russian State Geological Exploration University, 175 p. (in Russian).
Mamedova, E.A. (2008). Hydrogeological research methods. Baku, 248 p. (in Azerbaijani).
Mamedova, E.A. (2003). Water supply and me¬lıo¬ratıve hydrogeology. Baku, 229 p. (in Azerbaijani).
Mammadova, A.V. (2016). Geothermal energy potential of the Pliocene complex of the Absheron Peninsula. PhD thesis. Baku, 133 p. (in Azerbaijani).
Mukhtarov, A.Sh. (2004). Thermal field of the Caspian Sea. In Geology of the regions of the Caspian and Aral seas (pp. 195—200). Almaty: Kazakhstan Geological Society «KazGEO» (in Russian).
Mukhtarov, A.Sh., Nadirov, R.S., Mammadova, A.V., & Mammadov, V.A. (2015). Geological conditions and business opportuni-ties for geothermal energy development in Azerbaijan. ANAS Transactions Earth Sciences, (3), 54—59.
O’Sullivan, M.J., Pruess, K., & Lippmann, M. J. (2001). State of the art of geothermal reservoir simulation. Geothermics, 30, 395—429. https://doi.org/10.1016/S0375-6505(01)00005-0.
Sanyal, S.K., Morrow, J.W., Jayawardena, M.S., Berrah, N., & Li, S.F. (2011). Geothermal re¬sour¬ce risk in İndonesia — a statistical in¬qui¬¬ry. Proc. of 36th Workshop on Geothermal Re¬¬servoir Engineering, Stanford University, Stan¬¬ford, California, January 31—February 2 (pp. 1—7).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 A.V. Islamzade, A.Sh. Mukhtarov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
