Тривимірне геологічне моделювання східної та західної частин Говсанського родовища за геолого-геофізичними даними

Анотація

Розглянуто питання об’ємного моделювання продуктивних пластів нафтового родовища Говсани з використанням програмного пакету PETREL. Як об’єкт дослідження у східній та західній частинах родовища Говсани було взято продуктивні горизонти КаС-2, КаС-3 калинської світи продуктивної товщі. При побудові моделі використовувалися як геологічні, так і геофізичні дані щодо площі досліджень.
На родовищі Говсани промислово значуща нафтоносність у західній і східній частинах, розділених водоносною зоною, пов’язана з відкладами калинської світи продуктивної товщі. Відклади цієї світи розділені на три горизонти (згори донизу): КаС1 — 57 м, КаС2 — 70 м і КаС3 — 168 м. Загальна потужність калинської світи становить 250 м на західній ділянці та 280 м на східній.
У статті докладно пояснюється методика побудови 3D моделей східної та західної частин родовища Говсани із використанням як геологічних, так і свердловинних даних щодо площі досліджень. Були також включені петрофізична модель східної та західної частин родовища Говсани та літологічний куб для об’ємного моделювання літології.

У статті показано, що піски та пісковики (потужністю 5—15м), що є нафтогазоносними колекторами, виділяються переважно у верхньому і середньому горизонтах, а також у покрівельній частині нижнього шару нижнього горизонту (потужністю 30 м) і чергуються з глинистими прошарками завтовшки 2—3 м. Колекторські властивості шарів змінюються за розрізом і площею.

Хоча родовище Говсани знаходиться в експлуатації більш як 70 років, 3D геолого-геофізичне моделювання було проведено вперше в східній і західній частинах для калинської світи, що вважається перспективною з точки зору продуктивності. Вперше район досліджень детально вивчений з погляду літології, петрофізики та нафтогазоносності міжсвердловинного простору з використанням моделювання на підставі сейсмічних даних 3D. Водночас 3D моделі є основою для вирішення таких питань, як оцінювання запасів вуглеводнів, обґрунтування буріння нових свердловин, моніторинг розробки запасів та оцінювання впливу заводнення та експлуатації добудованих свердловин. Використання тривимірних моделей дало можливість реалізувати як довгострокове, так й оперативне прогнозування при моніторингу експлуатації родовищ вуглеводнів. Оскільки наявність у калинській свиті нових об’єктів, які вважаються перспективними з погляду продуктивності, не заперечується їх виявлення та моніторинг із застосуванням тривимірних моделей підтверджені проведеними дослідженнями.