Особливості інтерпретації амплітудних аномалій за даними сейсмічних зйомок на північному борту Дніпровсько-Донецької западини
DOI:
https://doi.org/10.24028/gj.v47i1.311560Ключові слова:
сейсморозвідка, кутові сейсмічні зображення, AVO-аналіз, AVO-атрибути, сейсмічні індикатори вуглеводнівАнотація
Робота є продовженням серії статей авторів, що присвячена використанню сейсмічних індикаторів вуглеводнів для виявлення пасток природного газу на ліцензійних ділянках в межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини. У статті наведено приклади отриманих авторами результатів з виявлення пасток газу на Ольгівському та Макіївському газоконденсатних родовищах. У межах цих родовищ проведено сейсмічну зйомку 3D. Для обчислення розподілів значень сейсмічних індикаторів вуглеводнів використано кутові сейсмічні зображення. Їх побудову виконано шляхом прямого перетворення сейсмограм спільних джерел на сейсмічні зображення геологічного середовища за методом Кірхгофа. Визначено п‘ять сейсмічних індикаторів вуглеводнів, які доцільно використовувати для пошуків пасток газу на родовищах північного борту Дніпровсько-Донецької западини із подібною геологічною будовою. На реальних сейсморозвідувальних даних продемонстровано розподіл знаків аномалій сейсмічних індикаторів вуглеводнів згідно з їх відношенням до покрівлі, підошви газового пласта або до самого газового пласта, а також залежно від полярності сейсмічних даних. Дослідження проведено із застосуванням технологій та програмного забезпечення компанії Schlumberger. Результати досліджень були враховані в рекомендаціях на буріння свердловин. Наявність промислових запасів газу, що відповідають виявленим амплітудним аномаліям, підтверджується результатами буріння та дослідження свердловин. Результати роботи є корисними для науковців і геологів видобувних компаній, що застосовують сейсмічні індикатори вуглеводнів для виявлення пасток газу у даному регіоні. Практичне використання розглянутих у статті підходів до виявлення пасток вуглеводнів сприятиме підвищенню успішності буріння і збільшенню обсягів розвіданих запасів газу в Україні.
Посилання
Vyzhva, S., Solovyov, I., Kruhlyk, V., & Lisny, G. (2019). Use of the technology of interactive classification of geological bodies for gas deposits forecasting in eastern Ukraine. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(84), 70―76. http://doi.org/10. 17721/1728-2713.84.10 (in Ukrainian).
Vyzhva, S., Solovyov, I., Kruhlyk, V., & Lisny, G. (2018). Prediction of high porosity zones in clay rocks at the Eastern Ukraine. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(80), 33―39. http://doi.org/10.17721/1728-2713.80.04 (in Ukrainian).
Vyzhva, S., Solovyov, I., Mihalevich, I., Kruhlyk, V., & Lisny, G. (2020). Use of quantitative data of 3D seismic exploration for detection of traps of hydrocarbons within the North side of the Dniper-Donetsk depression. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4(91), 35―41. http://doi.org/10.17721/1728-2713.91.05 (in Ukrainian).
Vyzhva, S., Solovyov, I., Mihalevich, I., Kruhlyk, V., & Lisny, G. (2021). Use of direct hydrocarbon indicators for forecasting oil and gas deposits in the Dnieper-Donetsk Basin. Geologist of Ukraine, (1-2), 99―108 (in Ukrainian).
Lisny, G.D. (2002). Using the anisotropic medium model for the analysis of seismic images of geological objects. Kyiv: University Publ. House, 136 p. (in Ukrainian).
Lisny, G.D. (2012). Practical aspects of construction of three-dimensional seismic images based on seismograms of common sources. Kyiv: Raduga, 264 p. (in Ukrainian).
Aki, K., & Richards, P.G. (1980). Quantitative Seismology ―Theory and Methods. Vol. 1, 2. San Francisco: W.H. Freeman & Co.
Cambois, G. (2000). AVO inversion and elastic impedance. Society of Exploration Geophysicists, SEG Technical Program Expended Abstracts: (pp. 142―145). https://doi.org/10.1190/1.1815 671.
Chopra, S., & Castagna, J.P. (2014). AVO. Society of Exploration Geophysicists. SEG Investigation in Geophysics, 304 p. https://doi.org/10. 1190/1.9781560803201.
Fatti, J.L., Smith, G.C., Vail, P.J., Strauss, P.J., & Levitt, P.R. (1994). Detection of gas in sandstone reservoirs using AVO analysis: A 3-D seismic case history using the Geostack technique. Geophysics, 59(9), 1362―1376. https://doi.org/10.1190/1.1443695.
Goodway, B., Chen, T., & Downton, J. (1999). Rock parameterization and AVO fluiddetection using Lame petrophysical factors ― λ, μ and λρ, μρ. EAGE, Expended Abstract. https://doi.org/10.3997/2214-4609.201407878.
Gray, D. (2023). The Relationship between AVO and Petrophysics, 19 p. Retrieved from https://cseg.ca/wp-content/uploads/FocusArticle-AVOPetrophysicsTutorial.pdf.
Janssen, M. (2015). Shallow Gas: Rock Physics and AVO. Universities Utrecht, 109 p.
Kemper, M., & Gunning, J. (2014). Joint Impedance and Facies Inversion ― Seismic inversion redefined. First Break, 32(9), 89―95. https://doi.org/10.3997/1365-2397.32.9.77968.
Shuey, R.T. (1985). A simplification of the Zoeppritz equations. Geophysics, 50(4), 609―614. https://doi.org/10.1190/1.1441936.
Simm, R., & Bacon, M. (2014). Seismic amplitude. Cambridge University Press, 271 p. https://doi.org/10.1017/cbo9780511984501.
Smith, G.C., & Sutherland, R.A. (1996). The fluid factor as an AVO indicator. Geophysics, 61(5), 1425―1428. https://doi.org/10.1190/1.1444067.
Swan, H.W. (1993). Properties of direct hydrocarbon indicators. In J.P. Castagna, M.M. Backus (Eds.), Offset-dependent reflectivity ― Theory and practice of AVO analysis (pp. 78―92). Society of Exploration Geophysicists. https://doi.org/10.5724/gcs.96.17.0059.
Taner, M.T. (1992). Attributes revisited. Rock Solid Images, revised 2000, 45 p.
Tatham, R.H., & Stoffa, P. L. (1976). VP /VS –– A potential hydrocarbon indicator. Geophysics, 41(5), 837―849. http://doi.org/10.1190/1.1440668.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вікторія Круглик, Serhii Vyzhva, Georgiy Lisny
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .
2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).
