Тензор сейсмічного моменту і фокальний механізм землетрусу, який відбувся 22 лютого 2024 р. у Східній Словаччині (12:54:15 UTC, 21,75°E, 49,03°N, H=9 км, ML3,0)

Автор(и)

  • Д.В. Малицький Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Львів: Інститут структури і механіки гірських порід Чеської академії наук, Прага, Україна
  • Л. Фойтікова Інститут структури і механіки гірських порід Чеської академії наук, Прага, Чеська Республіка, Чехія
  • Я. Малек Інститут структури і механіки гірських порід Чеської академії наук, Прага, Чеська Республіка, Чехія
  • О.А. Асташкіна Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Львів, Україна, Україна
  • А.Р. Гнип Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Львів, Україна, Україна
  • М.С. Добушовський Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Львів, Україна, Україна
  • Р.М. Пак Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Львів, Україна, Україна
  • М.О. Мельник Львівський центр Інституту космічних досліджень НАН України, Львів, Україна, Україна
  • В.Г. Нікулін SIA Geo Consultants, Рига, Латвія, Латвія
  • В.В. Ігнатишин Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322470

Ключові слова:

механізм вогнища, інверсія хвилі, тензор сейсмічного моменту, прямі хвилі, сейсмічні станції, землетруси

Анотація

Точність визначення фокального механізму залежить від кількості сейсмічних станцій, особливо у разі слабких землетрусів. Описано процедуру відновлення тензора сейсмічного моменту для землетрусу, який стався 22 лютого 2024 р. в Східній Словаччині, використовуючи обмежену кількість сейсмічних станцій, а саме записи лише на двох станціях Словацької мережі: sk19 (49.25 °N, 21.93 °E) і sk20 (49.21 °N, 21.61 °E). Отримання тензора сейсмічного моменту для високочастотної сейсмограми в цьому дослідженні базується на підході точкового джерела з використанням матричного методу для прямих хвиль. Процес передбачає створення сейсмічних записів у переміщеннях за допомогою інтегрування за частотою та хвильовим числом у випадку пружного горизонтально-шаруватого середовища. Представлено метод отримання сейсмічного тензора лише для прямих P- та S-хвиль, який є менш чутливим до поширення відбитих і заломлених хвиль, що значно покращує точність і надійність методу. Місце і час виникнення події вважаються відомими. На підставі прямого моделювання розроблено методику інверсії хвильових форм для компонент тензора моменту M(t), отриманих шляхом узагальненої інверсії.

Посилання

Aki, K., & Richards, P.G. (2002). Quantitative seismology. Sausalito, California: University Science Books, 520 p.

Dziewonski, A.M, Chou, T.A., & Woodhouse, J.H. (1981). Determination of earthquake source parameters from waveform data for studies of regional and global seismicity. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 86, 2825―2852. https://doi.org/10.1029/JB086iB04p02825.

Dreger, D.S., & Helmberger, D.V. (1993). Determination of source parameters at regional distances with single station or sparse network data. Journal of Geophysical Research: Solid Earth, 98(B5), 1162―1179. https://doi.org/10.1029/93JB00023/

Malek, J., Brokesova, J., & Novotny, O. (2023). New velocity structure of the Novy Kostel earthquake ― swarm region, West Bohemia, determined by the isometric inversion. Pure and Applied Geophysics, 180, 2111―2134. https://doi.org/10.1007/s00024-023-03250-w.

Malytskyy, D. (2010). Analytic-numerical approaches to the calculation of seismic moment tensor as a function of time. Geoinformatika, (1), 79―85 (in Ukrainian).

Malytskyy, D. (2016). Mathematical modeling in the problems of seismology. Kyiv: Naukova Dumka, 277 p. (in Ukrainian).

Malytskyy, D., & Amico, S.D. (2015). Moment tensor solutions through waveforms inversion. Mistral Service S.a.S., Earth and Enviromental Sciences.

Malytskyy, D., Fojtikova, L., Malek, J., Gnyp, A., Astashkina, O., Nikulins, V., & Pak, R. (2024). Seismic moment tensor and focal mechanism of the October 9, 2023 earthquake in Eastern Slovakia. Geodynamics, (1), 5―11. https://doi.org/10.23939/jgd2024.01.005.

Schlomer, A., Hetenyi, G., Plomerova, J., Vecsey, L., Bielik, M., Bokelmann, G., Csicsay, K., Fojtikova, L., Friederich, W., Fuchs, F., Grad, M., Janik, T., Exnerova, H.K., Kolinsky, P., Malinowski, S., Meier, T., Mendecki, M., Papco, J., Szucs, E., Sule, B., Timko, M., Gyarmati, A., Weber, Z., Wesztergom, V., Zlebcikova, H., & Alp Array-PACASE Working Group (2024). The Pannonian-Carpathian-Alpine seismic experiment (PACASE): network description and implementation. Acta Geodaetica et Geophysica, 59, 249―270. https://doi.org/10.1007/s40328-024-00439-w.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-07

Як цитувати

Малицький, Д., Фойтікова, Л., Малек, Я., Асташкіна, О., Гнип, А., Добушовський, М., Пак, Р., Мельник, М., Нікулін, В., & Ігнатишин, В. (2025). Тензор сейсмічного моменту і фокальний механізм землетрусу, який відбувся 22 лютого 2024 р. у Східній Словаччині (12:54:15 UTC, 21,75°E, 49,03°N, H=9 км, ML3,0). Геофізичний журнал, 47(2). https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322470

Номер

Том 47 № 2 (2025)

Розділ

Матеріали конференції

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 D. Malytskyy, L. Fojtikova, J. Malek, O. Astashkina, A. Gnyp, M. Dobushovskyy, R. Pak, M. Melnyk, V. Nikulins, V. Ignatyshyn

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .

 2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.

 3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).