Намагніченість літосфери та верхньої мантії за магнітно-мінералогічними даними

Автор(и)

  • О.Є. Шестопалова Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Київ, Україна, Україна
  • В.В. Друкаренко ПАТ «Укрнафта», Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322474

Ключові слова:

мантія, намагніченість, літосфера, самородне залізо, магнітні мінерали

Анотація

Згідно з численними дослідженнями джерела магнітних аномалій літосфери та мантії можуть мати магнітно-мінералогічну природу за рахунок існування на мантійних глибинах магнітних мінералів, зокрема самородного заліза, яке може виноситися зі значних глибин мантійними розплавами або утворюватися під дією відновлювальних флюїдів. Мантійні плюми як провідники речовини (та енергії) від зовнішнього ядра Землі до її поверхні відіграють провідну роль у цих процесах на думку деяких авторів. Присутність металічного заліза визначено у зразках океанічних базальтів, трапах і гіпербазитах. У місцях занурення літосферних плит на мантійних глибинах тривалий час може зберігатися їх намагніченість, а також може спостерігатися підвищення магнітної сприйнятливості за рахунок ефекту Гопкінсона з максимальними величинами цього ефекту для чистого самородного заліза. За різних термодинамічних режимів гарячих і холодних літосферних плит фазові переходи магнетиту, гематиту, самородного заліза та сплаву заліза та кобальту залежно від їх температур Кюрі можуть відбуватися на мантійних глибинах в інтервалі 25―700 км.

Посилання

Ferré, E.C., Friedman, S.A, Martín-Hernández, F., Feinberg, J.M., Till, J.L., Ionov, D.A., & Conder, J.A. (2014). Eight good reasons why the uppermost mantle could be magnetic. Tectonophysics, 624—625, 3―14. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2014.01.004.

Ishii, T., Huang, R., Myhill, R., Fei, H., Koemets, I., Liu, Z., & Katsura, T. (2019). Sharp 660-km discontinuity controlled by extremely narrow binary post-spinel transition. Nature Geoscience, 12(10), 1—4. https://doi.org/10.1038/s41561-019-0452-1.

Kaminsky, F.V. (2017). The Earth’s Lower Mantle: Composition and Structure. Springer, 340 p. https://doi.org/10.1007/978-3-319-55684-0.

Kupenko, I., Aprilis, G., Vasiukov, D. M., McCammon, C., Chariton, S., Cerantola, V., & Sanchez-Valle, C. (2019). Magnetism in cold subducting slabs at mantle transition zone depths. Nature, 570, 102―106. https://doi.org/10.1038/s41586-019-1254-8.

Kvasnytsya, V.M. (2018). The Diamond Window to the Earth’s Lower Mantle (Сomment on the Book by Felix V. Kaminsky The Earth’s Lower Mantle. Composition and Structure). Mineralogical Journal, 40(1), 93―98 (in Ukrainian).

Orlyuk, М.I., Marchenko, А.V., & Romenets, А.А. (2017). Spatial-temporal changes in the geomagnetic field and seismisity. Geofizicheskiy Zhurnal, 39(6), 84―105. https://

doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v39i6.2017.

(in Russian).

Orlyuk, O., Drukarenko, V., & Shestopalova, O. (2020). Magneto-mineralogical grounds of the Earth’s upper mantle magnetization. Overview. Geodynamics, (2), 89―96. https://doi.org/10.23939/jgd2020.02.089 (in Ukrainian).

Pecherskiy, D.M. (2016). Occurrence of metal iron inside the planets. Geofizicheskiy Zhurnal, 38(5), 13—24. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v38i5.2016.107817 (in Russian).

Shestopalov, V.М., Lukin, О.Yu., Zgonnik, V.О., Makarenko, О.М., Larin, N.V., & Boguslavskyi, О.S. (2018). Essays on Earth Degassing. Scientific and Engineering Center for Radiohydrogeoecological Polygonal Research. Kyiv: Publ. Institute of Geological Sciences, 632 p. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-07

Як цитувати

Шестопалова, О., & Друкаренко, В. (2025). Намагніченість літосфери та верхньої мантії за магнітно-мінералогічними даними. Геофізичний журнал, 47(2). https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322474

Номер

Розділ

Матеріали конференції