Assessment of energy potential in the Khizi tectonic zone  of the Caspian-Guba research region  (on the example of the Bayimdagh-Tekchay field)

А.В. Ісламзаде; П.Я. Мамедов

doi:10.24028/gj.v47i5.325663

Автор(и)

А.В. Ісламзаде Інститут геології та геофізики Міністерства науки та освіти Азербайджанської Республіки, Баку, Азербайджан, Азербайджан
П.Я. Мамедов Інститут геології та геофізики Міністерства науки та освіти Азербайджанської Республіки, Баку, Азербайджан, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gj.v47i5.325663

Ключові слова:

геотермальна енергія, термальні параметри порід, оцінка енергетики

Анотація

У дослідженні оцінюється енергетичний потенціал Хизинської тектонічної зони в межах Каспійсько-Губинського дослідницького регіону з фокусом на родовище Байимдаг-Текчай. З огляду на зростаючу увагу Азербайджану до альтернативних джерел енергії, геотермальна енергія постає як перспективний і сталий варіант. Геотермальні ресурси регіону, переважно зосереджені у Великому і Малому Кавказі, Талишсько-Ленкоранській зоні та Кура-Аразькому басейні, залишаються маловикористаними через багаті запаси нафти в Азербайджані.

Термальні води Каспійсько-Губинського регіону були проаналізовані на основі стратиграфічних даних, геотермальних вимірювань і гідрогеологічних досліджень. Сіязанська монокліналь як ключова тектонічна структура відокремлює різні геологічні утворення та впливає на температурні коливання з глибиною. Аналіз розподілу температур у зоні Байимдаг-Текчай виявляє взаємозв’язок між віком порід, кутами падіння та геотермальними градієнтами. Продуктивний шар, який переважно складається з конгломератів, гравію та глин, відіграє важливу роль у збереженні тепла в надрах.

Експериментальні результати свідчать про наявність значних запасів термальних вод у регіоні, що перевищують 30 000 м2/добу в окремих районах, таких як Хачмаз, Худад і Набран. У дослідженні також підкреслюється потенціал повторного використання покинутих нафтових свердловин для виробництва геотермальної енергії. Вода, закачана в надра і нагріта при контакті з породами, може бути вилучена для забезпечення місцевих теплових мереж, промислових об’єктів, а також виробництва електроенергії з використанням технологій органічного циклу Ренкіна або циклу Каліни.

Економічний аналіз доцільності показує, що енергія, отримана зі свердловин у Байимдаг-Текчай, може задовольнити потреби в опаленні сотень домогосподарств. Це підкреслює важливість подальших інвестицій у геотермальну інфраструктуру з метою оптимізації вилучення енергії та підвищення сталості. Дослідження в цілому закликає до переходу на «зелену» енергію в Азербайджані, наголошуючи на ролі геотермальної енергії у зменшенні залежності від традиційних викопних палив і сприянні збереженню довкілля.

Посилання

References

Abbasova, G.G. (2022). Lithology of Mesozoic sediments of the southeastern basin of the Greater Caucasus and oil and gas prospects. Extended Candidate’s thesis. Baku, 178 p. (in Azerbaijani).

Ali-zadeh, A.A. (Ed.). (1998). Geothermal Atlas of Azerbaijan. Geology Institute of Azerbaijan Academy of Sciences. First exchange Corporatıon, Houston, 180 p.

Ali-zadeh, A.A. (Ed.). (2005). Geology of Azerbaijan. Vol. II. Lithology. Baku: Nafta-Press, 278 p. (in Russian).

Geology of Azerbaijan. Vol. I. Stratigraphy. Part I Precambrian, Paleozoic. (2008). Baku: Nafta-Press, 326 p. (in Russian).

Gojayev, A.H. (2009).Conditions of Oil and Gas Generation and Accumulation in the Meso-Cenozoic Deposits of the Gusar-DevechiSubsidence. Extended Candidate’s thesis. Baku, 148 p. (in Azerbaijani).

Ibrahim, O.M. (1996). Design considerations for ammonia-water Rankine cycle. Energy, 21(10), 835—841. https://doi.org/10.1016/0360-5442(96)00046-1.

Kalina, A.L. (1984). Combined-cycle system with novel bottoming cycle. Journal of Engineering for Gas Turbines and Power, 106(4), 737—742. https://doi.org/10.1115/1.3239632.

Mokhammed, R.Z. (1986). Geological efficiency of complex geophysical works in studying the tectonics of the Meso-Cenozoic deposits of the Pripyat-Kuban oil and gas region and adjacent marine area. Extended Candidate’s thesis. Baku, 257 p. (in Azerbaijani).

Mukhtarov, A.Sh. (2011). Structure of the thermal field of the sedimentary complex of the South Caspian basin. Extended Doctor¢s thesis. Baku, 371 p. (in Russian).

Mukhtarov, A.Sh. (2004). Thermal Field of the Caspian Sea Area. In Geology of the Regions of the Caspian and Aral Seas (pp. 195—200). Almaty: Kazakhstan Geological Society «Kaz GEO». (in Russian).

Muradov, N.N., & Mammadov, Y.D. (2020). Monitoring of thermal water resources in the territory of Guba Khachmaz and Lankaran Economic-Geographical Regions and study of the prospects of their use in industry in 2019—2020. Report. Baku: Ministry of Ecology and Natural Resources of the Republic of Azerbaijan, 91 p. (in Azerbaijani).

Muradov, T.D., & Salahov, S.Sh. (1998). Thermal waters of the Upper Productive Aquifer Complex (Pliocene) of the Khudat-Khachmaz Fields of the Caspian-Guba Thermal Water Deposit of the Republic of Azerbaijan. Report, Baku: Ministry of Ecology and Natural Resources of the Republic of Azerbaijan, 119 p. (in Azerbaijani).

Tagiyev, I.I., & Babayev, N.I. (2010). Resources of thermal waters of Azerbaijan and their efficient use. Materials of the Int. Sci. Conf. «Oil and gas, oil refining and petrochemicals» dedicated to the 90th anniversary of the Azerbaijan National Oil and Gas Association (pp. 69—70) (in Azerbaijani).