Сейсмічність Карпат у 2024 р.

Автор(и)

  • Роман Пронишин Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,Львів,Україна, Україна
  • Богдан Купльовський Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Львів, Україна, Україна
  • Василь Прокопишин Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,Львів,Україна, Україна
  • Олександр Стецьків Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,Львів,Україна, Україна
  • Ірина Ніщіменко Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,Львів,Україна, Україна
  • Ірина Келеман Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,Львів,Україна, Україна
  • Галина Герасименюк Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,Львів,Україна, Україна
  • Андрій Батюк Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,Львів,Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24028/gj.v47i5.335308

Ключові слова:

землетрус, епіцентр, вогнище, сейсмічність, сейсмічна активність, сейсмічна енергія, енергетичний клас, магнітуда, інтенсивність землетрусу, сейсмічна станція, сейсмоактивний район, Карпатський регіон, глибинний розлом

Анотація

За результатами спостережень на сейсмічних станціях Карпатського регіону України у 2024 р. отримано основні параметри 55 землетрусів у діапазоні енергетичних класів КР=5,5÷12,4. Наведено параметри сейсмометричної апаратури на діючих сейсмічних станціях. Розглянуто каталог землетрусів, їх розподіл по районах та енергетичних класах, наведено карту епіцентрів, графіки виділення сейсмічної енергії та кількості землетрусів у регіоні по місяцях. Подано коротку характеристику сейсмічності окремих сейсмоактивних районів Карпатського регіону. Загальна виділена енергія в регіоні становила ΣЕ=4,09·1012 Дж, що нижче рівня минулого року — ΣЕ=9,06·1013 Дж. У 2024 р. підвищену сейсмічну активність спостерігали у двох сейсмоактивних районах. Так, у Північно-Західному районі було зафіксовано 16 землетрусів енергетичного класу KР=5,5÷9.8. Їхня сумарна сейсмічна енергія становила 1,53·1010 Дж. Найсильнішим був землетрус, що відбувся 22 лютого о 12 год 54 хв на території Словаччини, неподалік від м. Гуменне, з КР=9,8 та інтенсивністю в епіцентрі 3 бали. На території Буковини 2024 р. спостерігали збільшення сейсмічної активності порівняно з 2023 р. Тут зареєстровано 10 землетрусів з енергетичним класом КР=5,7÷8.9 і сумарною сейсмічною енергією 1,72·109 Дж. Вогнища землетрусів розміщуються в земній корі на глибинах 1,0—15,0 км. Як і минулого року, в районі зони Вранча було зареєстровано 19 подій з КР=8,4÷12,4, сумарна сейсмічна енергія яких дорівнює 2,97·1012 Дж, що вище рівня 2023 р. — 6,41·1011 Дж. У Південних Карпатах спостерігали зниження активності порівняно з 2023 р. Усього тут було зареєстровано два землетруси з КР=8,7 і 10,3 на глибині 5 і 7,7 км відповідно із з сумарною сейсмічною енергією 2,05·1010 Дж. Зниження активності спостерігали і в районі Крішана — зафіксовано лише одну подію. У 2024 р. активізувався район Банат, за рік тут було зареєстровано три землетруси (КР=9,4÷12,0), сумарна сейсмічна енергія яких становила 1,02·1012 Дж. У районі Бакеу зафіксовано лише два землетруси, а в районі Трансильванії не зареєстровано жодного. Відбулися ще два землетруси в регіоні, але поза межами сейсмічних районів.

Для визначення основних параметрів землетрусів Закарпаття використано регіональний Карпатський годограф, а для землетрусів зони Вранча та інших шести районів — годограф Джеффріса—Буллена.

Посилання

The instruction about the order of making and processing observations of the USSR. (1982). Moscow: Nauka, 273 p. (in Russian).

Kutas, V.V., Rudenskaya, I.M., & Kalitova, I.A. (1999). Carpathian locus of P- and S-waves and inhomogeneity of the litosphere. Geofizicheskiy Zhurnal, 21(3), 45—54 (in Russian).

Kutas, V.V., Pronishin, R.S. & Rudenskaya, I.M. (2004). Thuse of macrosejsmic data in the calculation of the Transcarpsthian locus of P and S-waves. In Seismological Bulletin of Ukraine for 2002 (pp. 119—126). Simferopol: IG NASU, KES (in Russian).Malamud, A.S. (1974). The use of the duration of vibrations for energy classification of earthquakes. In Magnitude and energy classification of earthquakes (Vol. 2, pp. 180—194). Moscow: Publ. House of the USSR Academy of Sciences (in Russian).

Medvedev, S.V., Shponhojer, V., & Karnik, V. (1965). The scale MSK-64 seismic intensity. Moscow: IGC AS USSR, 11 p. (in Russian).

Pronyshyn, R.S., Kuplovskyi, B.E, Prokopyshyn, V.I., Stetskiv, O.T., Nischimenko, I.M., Keleman, I.M., Gerasymenyuk, G.A., & Batіuk, A.Ya. (2024). Seismicity of the Carpathians in 2023. Geofizychnyy Zhurnal, 46(5), 82—92. https://doi.org/10.24028/gj.v46i5.309221 (in Ukrainian).

Rautian, T.G. (1960). The energy of earthquakes. In Methods of detailed study of seismicity (pp. 75—114). Moscow: Publ. House of the USSR Academy of Sciences, (in Russian).

Rautian, T.G. (1964). On the determination of energy of earthquakes at distancesup to 3000 km. In Experimental seismicity (pp. 88—93). Moscow: Publ. House of the USSR Academy of Sciences (in Russian).

Richter, Ch. (1961). Instrumental scale for earthquake magnitudes. In Weak earthquakes (pp. 13—44). Moscow: Inostrlit (in Russian).

Herrmann, R.B. (1979). FASTHYPO — a hypocenter location program. Earthquake Notes, 50(2), 25—37. https://doi.org/10.1785/gssrl.50.2.25.

Jeffreys, H., & Bullen, R. (1940). Seismological Tables. London: British Association for the Advancement of Science, Burlington House, 84 p.

The European-Mediterranean Seismological Centre. (2025). Retrieved from https://www.emsc-csem.org/Earthquake_information/.

Institute of Geophysics Polish Academy of Sciences. (2025). Retrieved from https://www.igf.edu.pl/en/science/departments/department-of-seismology/plsn/.

National Institute for Earth Physics. (2025). Retrieved from https://www.infp.ro/.

HUN-REN EPSS Kövesligethy Radó Seismological Observatorium. (2025). Retrieved from http://www.seismology.hu/index.php/en.

Geophysical Institute, Seismology Division, Slovak Academy of Sciences. (2025). Retrieved from https://www.seismology.sk/

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-21

Як цитувати

Пронишин, Р. ., Купльовський, Б., Прокопишин, В. ., Стецьків, О. ., Ніщіменко, І. ., Келеман, І. ., Герасименюк, Г. ., & Батюк, А. . . (2025). Сейсмічність Карпат у 2024 р. Геофізичний журнал, 47(5). https://doi.org/10.24028/gj.v47i5.335308

Номер

Том 47 № 5 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Богдан Купльовський, Roman Pronyshyn , Vasyl Prokopyshyn , Olexandr Stetskiv , Iryna Nischimenko , Iryna Nischimenko , Iryna Keleman , Galyna Gerasymenyuk , Andrii Batiuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

1. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства даної роботи і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі .

 2. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на не ексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.

 3. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховище або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивної обговоренню, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивись The Effect of Open Access).