THE PHENOMENON OF FOREIGN LANGUAGE EDUCATION IN THE MODERN SCIENTIFIC DISCOURSE
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198796Ключові слова:
іншомовна освіта, полікультурна освіта, двомовна освіта, багатомовна освіта, рідна мова, іноземна мова, друга моваАнотація
САВЧУК Борис – доктор історичних наук, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна
E-mail address: boris_savchuk@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2256-0845
ResearcherID: https://publons.com/researcher/2903385/boris-savchuk/
ГАРАПКО Любов – аспірант кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов, Мукачівський державний університет; викладач іноземної мови, Гуманітарно-педагогічний коледж Мукачівського державного університету, вул. Я. Коменського, 59, Мукачево, 89600, Україна
E-mail address: lubaharapko@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6401-301X
ResearcherID: https://publons.com/researcher/3471381/lyuba-harapko/
To cite this article: Savchuk, B., & Harapko, L. (2020). The phenomenon of foreign language education in the modern scientific discourse. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 11‒24. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198796
Article history
Received: December 15, 2019
Received in revised form: January 11, 2019
Accepted: March 11, 2020
Available online: April 28, 2020
Journal homepage:
p-ISSN 2313-2094
e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).
У статті здійснено аналіз сучасного наукового дискурсу щодо осмислення феномену іншомовної освіти. Узагальнено трактування понять і термінів, що визначають сучасну терміносистему навчання іноземної мови: “білінгвізм”, “багатомовність”, “полікультурна освіта”, “двомовна освіта”, “багатомовна освіта”, “рідна мова”, “іноземна мова”, “друга мова”, “чужа мова” та ін.
З’ясовано, що авторство терміна “іншомовна освіта” належить Є. Пассову, який увів його до наукового обігу в другій половині 90-х рр. ХХ ст. у контексті актуалізації особистісно орієнтованої парадигми освіти. Вчений-лінгвіст доводив, що цей термін має замінити поняття “навчання іноземної мові”, бо сучасна людина повинна вивчати не лише мову певного народу і країни, але й культуру. Показано, що термін “іншомовна культура” певною мірою штучно інтеріоризований у теорію і практику української педагогічної науки, адже в англомовній літературі не виявлено його відповідника у формулюванні “foreign language education”. Натомість у ній фігурує термін “language education” для позначення теорії і практики набуття другої мови або іноземної мови.
Визначено внесок українських і зарубіжних учених – педагогів і лінгвістів – у розробку теоретико-методологічних аспектів іншомовної культури. Представлено відображення у науково-педагогічній літературі основних інтерпретацій цього феномену. Показано, що термін “іншомовна освіта” став загальновживаним в українській педагогічній науці, зокрема активно використовується у працях про її розвиток в України та зарубіжних країнах. Запропоновано визначення іншомовної освіти як спеціально організованого педагогічного процесу навчання, виховання і розвитку особистості здобувача освіти на основі змісту і засобами навчальної дисципліни “іноземна мова”. Виходячи з аналізу педагогічної та лінгвістичної літератури, розкрито сутнісні характеристики феномену “іншомовна освіта” в аспектах її цілісності, аксіологічної спрямованості, інструментальності, дієвості і результативності. Виокремлено і схарактеризовано основні структурні компоненти іншомовної освіти: гносеологічний (знання культури і мови країни); навчальний (мовні знання і вміння як засоби спілкування); розвивальний (психологічні, ментальні характеристики носіїв мови і культурних цінностей певної країни); виховний (педагогічний зміст іншомовної культури, що стосується її морально-етичних, естетичних, інших аспектів).
Посилання
Ahadullin, R. (2004). Polikulturna osvita: metodoloho-teoretychnyy aspekt [Multicultural education: methodological-theoretical aspect]. Pedahohika i psykholohiya – Pedagogy and psychology, 3, 18–29 [in Ukrainian].
Batsevych, F. (2007). Slovnyk terminiv mizhkulturnoyi komunikatsiyi [Glossary of terms of intercultural communication]. Kyiv: Dovira [in Ukrainian].
Bazhenova, I. (2009). Do problemy rozvytku zmistu inshomovnoyi osvity na suchasnomu etapi [On the problem of development of the content of foreign language education at the present stage]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky – Bulletin of Zhytomyr State University. Pedagogical Sciences, 44, 84–87 [in Ukrainian].
Bialystok, E. (2011). Reshaping the Mind: The Benefits of Bilingualism. Canadian Journal of Experimental Psychology/Revue Canadienne de Psychologie Expérimentale, 65 (4), 229–235. doi: 10.1037/a0025406.
Biletska, I. (2008). Bahatomovnist ta sotsialno-pedahohichni zasady movnoyi polityky SShA [Multilingualism and the social and pedagogical principles of US language policy]. Retrived from https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/1265/1/Bagatomovnist_ta_socialno-pedagogichni_zasady_movnoi_polityky_v_SHA.pdf [in Ukrainian].
Bulgarova, B., Bragina, M., Novoselova, N., & Zolotykh, E. (2017). Teoretiko-metodologicheskie osnovy klassifikatsii i tipologizatsii bilingvizma [Theoretical and methodological foundations of the classification and typologization of bilingualism]. Vestnik Rossiyskogo universiteta druzhby narodov – Bulletin of Russian University of People’s Friendship, 3/14, 384–392. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/321042010_CLASSIFICATION_AND_TYPOLOGY_OF_BILINGUALISM [in Russian].
Cenoz, J. (2009). Towards Multilingual Education: Basque Educational Research from an International Perspective. Bristol: Multilingual Matters.
Cenoz, J. (2013). Defining Multilingualism. Annual Review of Applied Linguistics, 33, 3–18. doi: 10.1017/S026719051300007X.
Galskova, N. (2008). Obrazovanie v oblasti inostrannykh yazykov: novye vyzovy i prioritety [Foreign language education: new challenges and priorities]. Inostrannye yazyki v shkole – Foreign languages at school, 5, 2–7 [in Russian].
Gusevskaya, N. (2011). Inoyazychnoe obrazovanie kak istoryko-obrazovatelnyy fenomen [Foreign-language education as a historical and educational phenomenon]. Uchenye zapiski Zabaykalskogo gosudarstvennogo gumanitarno-pedagogicheskogo universiteta im. N.G. Chernyshevskogo ‒ Scientific notes of the Trans-Baikal State Humanitarian and Pedagogical University named after N.G. Chernyshevsky. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/inoyazychnoe-obrazovanie-kak-istoriko-obrazovatelnyy-fenomen [in Russian].
Hamanyuk, V. (2012). Inshomovna osvita v Nimechchyni v konteksti zahalnoyevropeyskykh intehratsiynykh protsesiv: teoriya i praktyka [Foreign language education in Germany in the context of pan-European integration processes: theory and practice]. Kryvyi Rih: Publishing House [in Ukranian].
Hurenko, O. (2009). Polikulturna osvita: do sutnosti ponyattya [Multicultural education: the essence of the concept]. Zbirnyk naukovykh prats Berdyanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu: Pedahohichni nauky ‒ Collection of scientific works. Berdiansk State Pedagogical University: Pedagogical Sciences, 1, 95–103. Berdyansk [in Ukrainian].
Kavé, G., Eyal, N., Shorek, A., & Cohen-Mansfield, J. (2008). Multilingualism and Cognitive State in the Oldest Old. Psychology and Aging, 23 (1), 70–78. doi: 10.1037/0882–7974.23.1.70.
Kuznetsova, O. (2003). Rozvytok movnoyi osvity u serednikh i vyshchykh navchalnykh zakladakh Velykoyi Brytaniyi druhoyi polovyny XX st. [Development of Language Education in Secondary and Higher Education in Great Britain in the Second Half of the 20th Century]. (Doctor’s thesis (Education)). Kharkiv [in Ukrainian].
Loshchenova, I. (2002). Problema polikulturnosti u pedahohichnykh teoriyakh [The Problem of Multiculturalism in Pedagogical Theories]. Retrieved from http://bibl.kma.mk.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2002/24-11-13.pdf [in Ukrainian].
Milyutina, O. (2010). Polikulturna osvita yak skladova natsionalnoho kurykulumu Velykoyi Brytaniyi [Multicultural education as part of the UK national curriculum]. Porivnyalno-pedahohichni studiyi ‒ Comparative-pedagogical studios, 3–4, 116–123 [in Ukrainian].
Nikolayeva, S. (2016). Kontseptsiya inshomovnoyi osvity v Ukrayini: rozrobka i realizatsiya [The concept of foreign language education in Ukraine: development and implementation]. International scientific and practical conference “World science”, 4 (4), 60–61 [in Ukrainian].
Passov, E. (1998). Kommunikativnoe inoyazychnoe obrazovanie. Kontseptsiya razvitiya individualnosti v dialoge kultur [Communicative foreign language education. Concept of development of individuality in a dialogue of cultures]. Lipetsk [in Russian].
Passov, E. (2003). “Tank modernizatsii” na nive obrazovaniya [“Modernization tank” in the sphere of education]. Moscow: GLOSSA-PRESS [in Russian].
Passov, E. (2008). Kommunikativnoe inoyazychnoe obrazovanie: gotovim k dialogu kultur [Communicative foreign language education: we are ready for a dialogue of cultures]. Minsk: Lexis [in Russian].
Pershukova, O. (2016). Tendentsiyi rozvytku bahatomovnoyi osvity shkolyariv u krayinakh Zakhidnoyi Yevropy (druha polovyna XX ‒ pochatok XXI st.) [Trends in the development of multilingual education of pupils in Western Europe (second half of XX ‒ beginning of XXI century)]. (Doctor’s thesis (Education)). Kyiv [in Ukrainian].
Pohribnyy, A. (2003). Svitovyy movnyy dosvid ta ukrayinski realiyi [World language expe-rience and Ukrainian realities]. Kyiv: Medobory [in Ukrainian].
Shveytser, A. (1990). Sotsiolingvistika [Sociolinguistics]. Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar ‒ Linguistic Encyclopaedic Dictionary. Retrieved from http://tapemark.narod.ru/les/481c.html [in Russian].
Syva, Yu. (2008). Analiz osnovnykh pidkhodiv ta providnykh kontseptualnykh idey do vyznachennya suti polikulturnoyi osvity [An analysis of the main approaches and leading conceptual ideas for defining the essence of multicultural education]. Naukovi zapysky. Seriya: Filolohiya – Scientific Bulletin. Series of Filology, 9, 40–51 [in Ukrainian].
Tadeyeva, M. (2011). Suchasni tendentsiyi rozvytku shkilnoyi inshomovnoyi osvity v krayinakh-chlenakh Rady Yevropy (porivnyalnyy analiz) [Current trends in foreign language school education in Council of Europe member states (a comparative analysis)]. (Doctor’s thesis (Education)). Luhansk [in Ukrainian].
Talalay, Yu. (2017). Modernizatsiya navchannya inozemnykh mov u starshykh shkolakh krayin Tsentralnoyi Yevropy v umovakh multylinhvizmu [Modernization of the foreign language teaching in Central European high schools in multilingual conditions]. (Candidate’s thesis (Education)). Drohobych [in Ukrainian].
Vaynraykh, V. (1972). Odnoyazychie i mnogoyazychie. Novoe v lingvistike [Monolingual and multilingual. New in Linguistics]. Yazykovye kontakty – Language contacts, 6, 25–60 [in Russian].
Vereshchagin, E. (1969). Psikhologicheskaya i metodicheskaya kharakteristika dvuyazychiya (bilingvizma) [Psychological and methodological characteristics of bilingualism]. Moscow [in Russian].
Vetchinova, M. (2009). Teoriya i praktika inoyazychnogo obrazovaniya v otechestvennoy pedagogike vtoroy poloviny XIX – nachala XX veka [Theory and practice of foreign language education in domestic pedagogy of the second half of XIX ‒ beginning of XX century]. (Doctor’s thesis (Education)). Moscow [in Russian].
Zahnitko, A. (2012). Slovnyk suchasnoyi linhvistyky: ponyattya i terminy [Dictionary of Modern Linguistics: Concepts and Terms]. Donetsk: DonNU [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Людинознавчі студії. Серія Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
