РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ ПІДТЕКСТУ У ПРАЦІ "ХУДОЖНЄ СЛОВО НА СЦЕНІ" Р. ЧЕРКАШИНА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2015.147784Ключові слова:
внутрішній психологічний підтекст, бачення, внутрішній зміст, внутрішня установка, підтекст мовної дії, тон, Станіславський, Роман ЧеркашинАнотація
У статті розкривається суть поняття "підтекст" К. Станіславського відомим українським театральним педагогом Романом Черкашиним в його посібнику "Художнє слово на сцені". Вказується на двозначність розуміння цього явища Черкашиним. Акцентується увага на тому, що автор посібника наблизився до трактування підтексту як прихованого змісту. Ставиться проблема усвідомлення понять "літературний підтекст" і "сценічний підтекст".
Посилання
Черкашин Р. О. Художнє слово на сцені : навч. посібник / Р. О. Черкашин. – К. : Вища шк., 1989. – 327 с.
Cherkashyn R. O. Khudozhnie slovo na stseni : navch. posibnyk / R. O. Cherkashyn. – K. : Vyshcha shk.,
– 327 s.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.