НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ МУЗИЧНО-ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО ВЕСІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2015.147791Ключові слова:
кримськотатарська музика, кримськотатарська хореографія, весільний обряд, іслам, культураАнотація
У статті проаналізовано специфіку музично-хореографічної культури кримських татар. Внаслідок депортації кримськотатарського народу 1944 року можливість ознайомитись з музичною культурою була втрачена. Фактично, кримськотатарська народна музика потрапила у своєрідну ідеологічну опалу. Іслам як основна релігія кримськотатарського народу теж залишив свій відбиток на розвитку та реконструкції музичної культури. Проте сила музики була настільки великою, що послабила сувору заборону у побутовому житті народу. Встановлено, що жодне календарне свято не обходилось без музичного та хореографічного супроводу, і в першу чергу – весілля. Музика та хореографія на кримськотатарському весіллі виконують головну роль, є основною функцією з`єднання весільних епізодів, їх забарвлення та емоційного підсилення. Простежуючи динаміку кримськотатарського весілля, можемо зазначити, що лейтмотиви "Таксім" та "Пешраф", які відкривають весілля, є обов`язковим музичним доповненням. Вітальна мелодія "Хош кельди аваси", під яку музиканти зустрічають кожного нового гостя, що приєднується до святкування молодої пари, і мотив прощальної пісні "Аглама, келін, аглама" не втратили свою актуальність і сьогодні.
Кримськотатарські хореографічні елементи та танці є невід`ємним культурним надбанням народу. Найбільш насиченим танцювальним обрядовим дійством є весілля, де канонічні ритуали поєднуються з індивідуальними імпровізаціями. Чітко простежуються певні загальноприйняті канони, які проходять під час виконання весільних обрядів: прикрашення весільної свічки, фарбування нареченої хною та під час гоління нареченого. Етнографічні та фольклорні музичні джерела розрізняють найбільш поширені весільні танці: "Агир ава", "Акай аваси", "Кайтарма", "Коран". За роки існування кримськотатарської весільної хореографії сформувалися характерні традиції поведінки: чіткість драматургії та лексико-стилістичні елементи.
Посилання
Кончевский А. Напевы Востока / А. Кончевский. – Издательство "Гармония". – М.,1927. – С. 23–26.
Рефатов А. Кърым татар халкъ музыкасы / А. Рефатов. – С., 1981. – С. 8–9.
Шефрединов Я. Звучит Хайтарма / Я. Шефрединов. – С., 1979. – С. 47–49.
Konchevskii A. Napevy Vostoka / A. Konchevskii. – Izdatel'stvo "Garmoniia". – M.,1927. – S. 23–26.
Refatov A. K"rym tatar khalk" muzykasy / A. Refatov. – S., 1981. – S. 8–9.
Shefredinov Ia. Zvuchit Khaitarma / Ia. Shefredinov. – S., 1979. – S. 47–49.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.