Особливості діяльності малих театрів Пекіну на прикладі експериментального театру "Пенхао"

Автор(и)

  • Chao Yan

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2018.148285

Ключові слова:

Театр "Пенхао", пекінський приватний театр, Ван Сян

Анотація

Мета дослідження – окреслити творчо-організаційні принципи діяльності театру "Пенхао" – першого приватного театру Пекіну. Методологія дослідження включає в себе історичний, компаративний та біографічні методи. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні висвітлено історію виникнення театрів малих форм на китайській сцені, досліджено діяльність малих драматичних театрів (особливості, напрямки роботи, репертуарна політика, економічна база) Китаю на прикладі театру "Пенхао". Висновки: Висвітлено історичні причини виникнення театру, економічні та соціально-політичні умови його заснування. Охарактеризовано основні напрями діяльності театру, його творчу спрямованість, репертуарну політику та основні труднощі, з якими стикається приватний театр в Пекіні.

Біографія автора

Chao Yan

аспірант кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого

Посилання

Demido N. (2015). Role of the Private Penghao Theatre in the Socio-cultural Life of Beijing. New Aspects of the Socio-political Development of PRC. Materials of the Annual Research Conference of the Center for Political Studies and Forecasts of IFES RAS. Ser. "Series G: "Society and State in the Period of Reforms". 107–126. [in Russian].

Study of the Beijing Non-profit Folk Theatres – as Exemplified by Penghao Theatre. Retrieved from: http://www.docin.com/p-676968627.html [in Chinese].

Liu Ping. (2014). Revival and Development of Small Drama Theatres // Oriental People and Orientalism. Studies and Translations. M. Vol. 1, 178–194. [in Russian].

Tian Han. (1930). Our Self-criticism. Nango Yuekan. [in Chinese].

Alison M. Friedman. (2009). New Kid in the Courtyard: PengHao Theater takes Beijing’s small theater scene by a storm. Musical America. Retrieved from: http://www.musicalamerica.com/mablogs/?p=489 [in English].

Asami Tada. (2013) Beijing experimental theatre, the challenge undertaken by Penghao theatre. Interview. Per-forming arts networks Japan. Retrieved from: http://www.performingarts.jp/E/pre_interview/1307/1.html [in English].

Hu Yue. Peng Hao Theater: One Man’s Vision to Reinvent Beijing’s Dramatic Arts Landscape // China Today. – 2012. – May, 22. [in English].

Kevin J. Wetmore, Jr., Siyuan Liu, Erin B. Mee. (2014). Modern Asian Theatre and Performance 1900– 2000. A&C Black [in English].

Lau Stuart. (2017). Meet the theatre owner bringing art to China’s masses, whether they like it not . South China morning post. October, 22. [in English].

Qi Zhenhai. (1992). Traditional Culture and Modernization. Philosophical Research. 6. [in English].

Tarryn Li-Min Chun. (2016). For the People, by the People: Penghao Theatre and The Story of Gong and Drum Lane. Staging China: new theatres in the twenty-first century. Springer, 215–232. [in English].

Yu Keping. (2004) Globalization: Americanization/Westernization or Sinification/Modernization?, Liv-erpool University Press, 1–27. [in English].

Yingjin Zhang. (2015). A Companion to Modern Chinese Literature. John Wiley & Sons [in English].

Демидо Н. Роль частного театра "Пэнхао" в социокультурной жизни Пекина // Новые аспекты социально-политического развития КНР. Материалы ежегодной научной конференции Центра политических исследований и прогнозов ИДВ РАН. Сер. "Серия Г: "Общество и государство в Китае в период реформ". – 2015. – С. 107–126.

Дослідження пекінських некомерційних народних театрів – на прикладі театру "Пенхао". Режим

доступу: http://www.docin.com/p-676968627.html

Лю Пин. Возрождение и развитие малых драматических театров // Человек и культура востока. Исследования и переводы. – М., 2014. – Т. 1, № 4. – С. 178–194.

Тянь Хань. Наша самокритика // Наньго юэкань. – 15 июня, 1930. (на кит.)

Alison M. Friedman. New Kid in the Courtyard: PengHao Theater takes Beijing’s small theater scene by a storm // Musical America. – 2009. Режим оступу:http://www.musicalamerica.com/mablogs/?p=489

Asami Tada. Beijing experimental theatre, the challenge undertaken by Penghao theatre. Interview // Per-forming arts networks Japan. – 2013. Режим доступу: http://www.performingarts.jp/E/pre_interview/1307/1.html

Hu Yue. Peng Hao Theater: One Man’s Vision to Reinvent Beijing’s Dramatic Arts Landscape // China Today. – 2012. – May, 22.

Kevin J. Wetmore, Jr., Siyuan Liu, Erin B. Mee. Modern Asian Theatre and Performance 1900–2000. – A&C Black, 2014. – 320 p.

Lau Stuart. Meet the theatre owner bringing art to China’s masses, whether they like it not // South China morning post. – 2017. – October, 22.

Qi Zhenhai. Traditional Culture and Modernization. Philosophical Research. – № 6. – 1992. – 54 p.

Tarryn Li-Min Chun. For the People, by the People: Penghao Theatre and The Story of Gong and Drum Lane // Staging China: new theatres in the twenty-first century. – Springer, 2016. – P. 215–232.

Yu Keping. Globalization: Americanization/Westernization or Sinification/Modernization? – Liverpool University Press, 2004. – p. 1–27.

Yingjin Zhang. A Companion to Modern Chinese Literature. – John Wiley & Sons, 2015. – 592 p.

##submission.downloads##