Історико-теоретичні аспекти трансформації соціально-культурних традицій Чернігово-Сіверського краю
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2018.148289Ключові слова:
Європейські, національні, соціально-культурні традиції, населення, Чернігово-Сіверський край, трансформація, цінностіАнотація
Мета роботи – узагальнити теорію та історичну практику трансформації соціально-культурних традицій сіверян – від самобутніх язичницьких до європейсько-християнських – у структурі державного об’єднання Київська Русь. Методологія дослідження базується на евристичному методі систематизації сучасної та класичної наукової історіографії, що розкриває історичний процес соціальної, правової, культурологічної думки змістовного поняття "традиції" взагалі та процесу соціалізації соціально-культурних традицій зокрема, що склали культурологічний напрям реконструкції цілісного процесу проблеми. Наукова новизна полягає у систематизації теоретичних досліджень соціально-культурної історії, у складі якої трансформувалися як національно-самобутні, так і загальнолюдські цінності населення Чернігово-Сіверського краю. У висновках визначається: теоретичне розуміння поняття "соціально-культурна традиція" нації; історичний процес спадковості накопичених загальноєвропейських, національних, духовних і матеріальних цінностей середньовічної спадщини Чернігово-Сіверського краю. Вона скла-далася на основі синтезу спільних європейських традицій романо-візантійсько-української архітектурної спадщини, духовних традицій християнської етики та "культу місцевих святих"; спадкоємності традицій сіверян в оригінальному письменстві та їх української ідентичності, утвердження територіально-демографічних, народно-побутових традицій життя та побуту місцевого населення. Соціально-культурні традиції нації слугують сучасним напрямом досліджень компаративістики, взаємовпливів, взаємопроникнення культур, культурних інновацій у напрямі етнофутуризму культурологічних досліджень.
Посилання
Balabushka, V. (2016). Cult of Saints in traditions of temple building of Medieval Chernihiv. Scientific journal of National Academy of leading staff of culture and art, 4, 47-52 [in Ukrainian].
Balabushka, V. (2017). Succession of Slavic and Ukrainian traditions of the Severians in original writing of Medieval Rus. Ukrainian culture. Science of culture, 230-240 [in Ukrainian].
Balabushka, V. (2017). Ukrainian identity of the Severians in cultural tradition of Chernihiv- Siversky Rus. International Scientific Conference "Slavic studies and new paradigms and directions of social and humanitarian re-searches". (pp. 229-234) [in Ukrainian].
Galushko, K. (n. d.). Historical tradition. Retrieved from http://www.history.org.ua/?termin=Tradytsiia_ istorychna [in Ukrainian].
Gans Kon. (1955). Nationalism: its sense and history. Retrieved from https://traditio.wiki/holmogorov/ li-brary/ k/kohn/3.htm [in Russian].
Gerder, I. G. (1959). Diary of my trip of 1769. Moscow, Saint Petersburg: State Publishing House of Art Culture [in Russian].
Gerder I.-G. (1977). Concepts of the mankind's philosophy and history.: Nauka, 703 [in Russian].
Gerchanivska, P. (2010). Traditions: stability and variability. Scientific journal of National Technical Uni-versity of Ukraine, 1, 12-16 [in Ukrainian].
Grushevskyi, M. (1992). History of Rus: in 11 volumes, 12 books. Volume 2. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Zagrebelnyi, I. (n. d.). What is tradition? Retrieved from http://banderivets.org.ua/scho-take-tradytsiya.html [in Ukrainian].
Kolesnyk, I. (2000). Ukrainian historiography (18th – first part of 20th century). Kyiv: Geneza [in Ukrainian].
Constitution of Ukraine. 9 Chapter. Local municipality. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/[in Ukrainian].
Kopiyevska, O. (2014). Cultural traditions in the formation of national identity. Topical problems of histo-ry and practice of art culture, 32, 194-201[in Ukrainian].
Science of culture of 20th century. Dictionary. (1997). Saint Petersburg: University Book [in Russian].
Malozhon, O. (2007). Social and legal culture of Lithuanian-Polish period in history of Ukraine (14th-16th century). Doctoral dissertation. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Art [in Ukrainian].
Markovich, Ya. (1798). Notes about Novorossiya, its inhabitants and works. Volume 1. Saint Petersburg [in Russian].
Oborotov, Yu. (2003). Traditions and innovations in legal development: general and theoretical aspects. Doctoral dissertation. Odesa: Odesa National Legal Academy [in Ukrainian].
Plaksina, O. (2016). Romny culture. Town of Yaroslavna, 2 (34), 1-3 [in Ukrainian].
Tyrpak, V. (1998). The factbook of culturology. Volume 1. Uzhhorod: The shelf of "The Carpathian land" [in Ukrainian].
Toftul, M. (2014). Contemporary dictionary of ethics: Dictionary. Zhytomyr: Publishing House of Franko State University in Zhytomyr [in Ukrainian].
Yanko, M. (1998). Toponymic Ukrainian dictionary: dictionary-reference book. Kyiv: Znannya [in Ukrainian].
Балабушка В. Культ святих у традиціях храмового будівництва середньовічного Чернігова // Вісник Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журн. Київ : Міленіум, 2016. № 4. С. 47–52.
Балабушка В. Спадкоємність слов’яноукраїнських традицій сіверян в оригінальному письменстві середньовічної Русі // Культура України. Серія: Культурологія. Зб. наук. пр. Харків : ХДАК, 2017. С. 230–240.
Балабушка В. Українська ідентичність сіверян у культурній традиції Чернігово-Сіверської Русі // Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень: матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 24 трав. 2017 р.) / НАН України, Укр. ком. славістів, Нац. б-ка України ім. В. Вернадського, Ін-т укр. мо-ви НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ, 2017. С. 229–234.
Галушко К. Традиція історична. Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tradytsiia.
Ганс Кон Национализм: его смысл и история. Режим доступу: https://traditio.wiki/holmogorov/library /k/koh.
Гердер И.-Г. Дневник моего путешествия в 1769 г. Избр. соч. М.–Л.: Гос. изд. худож. лит., 1959. 398 с.
Гердер И.-Г. Идеи к философии истории человечества. М.: Наука, 1977. 703 с.
Герчанівська П. Традиції: стабільність і варіативність // Вісник Нац. технічного ун-ту України "Київський політех. ін-т". "Філософія". "Психологія". "Педагогіка". 2010. № 1. С. 12–16.
Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол. : П. Сохань (гол.) та ін. Київ : Наук. думка, 1992. Т. 2. 1992. 640 с.
Загребельний І. Що таке традиція? Режим доступу: http://banderivets.org.ua/scho-take-tradytsiya.html
Колесник І. Українська історіографія (XVIII – початок XX ст.). Київ : Ґенеза, 2000. 256 с.
Конституція України. Розділ IX. Місцеве самоврядування. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show.
Копієвська О. Культурні традиції у формуванні національної ідентичності // Актуальні проблеми історії та практики художньої культури, 2014. Вип. 32. С. 194–201.
Культурология XX века. Словарь. СПб.: Университет. книга, 1997. 640 с.
Маложон О. Соціально-правова культура литовсько-польського періоду в історії України (XIV–XVI ст.): дис... канд. іст. наук: 07.00.01. Київ, 2007. 178 с.
Маркович Я. Записки о Малороссии, ее жителях и произведениях. Ч. 1. СПб., 1798. 98 с.
Оборотов Ю. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти : дис… д-ра юрид. наук: 12.00.01. Одеса, 2003. 379 с.
Плаксіна О. Роменська культура // Місто Ярославни № 2 (34) квітень-травень, 2016. С. 1–3.
Тирпак В. Довідник із культурології (частина перша). Ужгород: Поличка "Карпатського краю", №18 (98), 1998. 79 с.
Тофтул М. Сучасний словник з етики : Словник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 416 с.
Янко М. Топонімічний словник України: Словник-довідник. Київ : Знання, 1998. 432 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
