СИМУЛЯТИВНІСТЬ ФОНОГРАФІЇ ЯК ТЕМПОРАЛЬНА ПРОБЛЕМА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2018.148317Ключові слова:
Медіа, темпоральність, фонографія, звукорежисура, симулякр, феноменологіяАнотація
Мета статті полягає у обґрунтуванні онтологічного статусу фонографії як симулятивної діяльності та виявленні відповідних темпоральних маркерів. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні культурологічного, компаративного та історико-логічного методів. Наукова новизна полягає в утвердженні фонографії (навіть у її документальній формі) як симулятивної діяльності. Також пропонується теза: симулякр, як ефект "зворотної темпоральності" (копія випереджає оригінал) є передусім проблемою слуху, як найбільш точного аналізатора часу, а "поліфонічність" слухового сприйняття є прямим шляхом до надання позитивного онтологічного статусу симульованій реальності. Висновки. Ситуація "шизофонії" (роз’єднання візуальної причини і аудіального наслідку) безпосередньо порушила питання про симульованість "об’єктивної реальності" фонографії. Темпоральність фонографії з легкістю перегортає з ніг на голову нормальну подієвість (взяти хоча б циклічне відтворення, яке взагалі прийшло у світ вперше саме зі звукозаписом). Сюди можна віднести і монтаж, як нелінійну фрагментацію часу, і потрекове накладання (так званий "дабл-трек"), як суперпозицію кількох часових ліній, і багатомікрофонний запис, як усеприсутність – можливість споглядання одночасно з різних ракурсів і планів.
Посилання
Алдошина И. А., Приттс Р. Музыкальная акустика: учеб. для вузов. Санкт-Петербург: Композитор-Санкт-Петербург, 2006. 720 с.
Делёз Ж. Логика смысла / пер. с фр. Я. И. Свирского. Москва: Академический Проект, 2011. 472 с.
Кущ Є. В. Електромузичний інструментарій як еволюційний фактор музичної культури: монографія. Київ: НАКККіМ, 2015. 160 с.: іл.
Шлыков В. А. Звуковой образ в современных музыкальных фонограммах: дис. … канд. искусствоведения. Москва, 2010. 153 с.
Fox C. The art of noise: how music recording has changed over the decades. URL: https://www.theguardian.com/music/2014/may/16/music-recording-science-museum-christopher-fox.
Kester W. Understand SINAD, ENOB, SNR, THD, THD + N, and SFDR so You Don’t Get Lost in the Noise Floor. URL: http://www.analog.com/media/en/training-seminars/tutorials/MT-003.pdf.
Notes on Intercultural Communication. URL: https://laofutze.wordpress.com/2014/01/03/e-t-hall-proxemics-understanding-personal-space/.
Schafer M. The Soundscape: Our Sonic Environment and the Tuning of the World. Rochester, VT: Destiny Books, 1994. 320 p.
Aldoshina I., Pritts R. (2006). Musical Acoustics: Tutorial for Universities. Saint Petersburg: Kompozitor-Sankt-Peterburg [in Russian].
Deleuze G. (2011). The Logic of Sence. (Y. Svirsky, Trans). Moscow: Akademicheskiy Prospekt [in Russian].
Kushch E. (2015). Electronic Musical Instruments as an Evolutionary Factor of Musical Culture: monogra-phy. Kyiv: NAKKKiM [in Ukrainian].
Shlykov V. (2010). Sound Image in Modern Phonograms. Candidate’s thesis. Moscow [in Russian].
Fox C. (2014). The art of noise: how music recording has changed over the decades. Retrieved from https://www.theguardian.com/music/2014/may/16/music-recording-science-museum-christopher-fox.
Kester W. (2009). Understand SINAD, ENOB, SNR, THD, THD + N, and SFDR so You Don’t Get Lost in the Noise Floor. Retrieved from http://www.analog.com/media/en/training-seminars/tutorials/MT-003.pdf.
Notes on Intercultural Communication. (2014). Retrieved from https://laofutze.wordpress.com/2014/01/03/ e-t-hall-proxemics-understanding-personal-space/.
Schafer M. (1994). The Soundscape: Our Sonic Environment and the Tuning of the World. Rochester, VT: Destiny Books.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
