ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ СЕРЕДОВИЩНИХ МУЗЕЇВ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2018.148365Ключові слова:
Середовищний музей, скансен, заповідник, моделювання середовища, музеї під відкритим небомАнотація
Метою статті є вивчення передумов виникнення середовищних музеїв в Україні. Методологія. Застосовано культурологічний підхід з використанням методів аналізу та синтезу, історико-логічного методу. Проаналізовано перші спроби музеєфікації середовища в межах музеїв під відкритим небом, що призвели до виникнення середовищних музеїв в Україні. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дана стаття є однією з перших спроб в українському музейництві комплексно проаналізувати передумови виникнення середовищних музеїв у межах сучасної України. Висновки. Музеї під відкритим небом, створені на території України у радянський період, набували окремих ознак середовищного музею, однак умови радянського суспільства унеможливили створення повноцінного середовищного музею у зазначений період. Сучасна трансформація ансамблевих музеїв, створених за часів СРСР у середовищні, дозволяє розглядати ці музеї у якості підґрунтя розвитку середовищної музеєфікації в Україні.
Посилання
Гевель К. Проблеми державного управління історико-культурними заповідниками України URL:http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_04(7)/10gkmkzu.pdfhttp://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010.
Данилюк А. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку. Тернопіль: Навч. Книга – Богдан, 2006. 104 с.
Кадничанський Д.А. Використання історико-культурної спадщини України у туризмі на прикладі скансенів. Краєзнавство. 2012. №1 С. 128-137.
Каулен М. Е Музеефикация историко-культурного наследия России. М.: Этерна, 2012. 432 с.
Крук О.І. Створення етнографічних комплексів та експозицій як один із напрямків в розвитку українського музейництва 1960-1980 рр. Краєзнавство. 2009. №1-2 С. 120-126
Крук О. Формування мережі державних заповдників, як один із напрямків розвитку українського музейництва 1950х – 1980х рр. Краєзнавство. 2009. № 3-4. С.145 – 156.
Маньковская Р.В. Музей у духовному становленні суспільства. До 100-річчя від дня народження академіка П.Т. Тронька. С. 170-183
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. URL: http://www.kplavra.kiev.ua/ua/node/289 (Дата запиту: 31.05.2018).
Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів Стародавній". URL: https://oldchernihiv.com/history/ (Дата запиту 30.05.2018).
Науменко Я. Історико-культурні заповідники України – діалог сучасників з минулим, мовою експо-натів. Наукові записки з української історії: Зб. yаук. ст. Переяслав- Хмельницький, 2012. Вип. 32. С. 34-39.
Цегельник Ю.О. Використання етнокультурних ресурсів Київської області в туризмі. Питання культурології. 2013. Вип. 29. С. 153-159.
Чухрай Л.О. Скансен: сучасність та перспективи розвитку. Вісник НАКККіМ. 2013. №4 С. 72-74
Шлепакова Т.Л. Скансени України як перспективні об’єкти музейного туризму та осередки збере-ження етнобуття в умовах глобалізації (оглядова довідка за мат-ми преси, Інтернету та неопублікованих доку-ментів 2011-2013). Київ, 2013. ДЗК. Вип. 5/6. 17с.
Яковець І. Еволюція музею та музейної справи другої половини XIX – початку XX століть під впливом всесвітніх промислових виставок. Аркадіа. 2015. № 3. С. 25-30
Hevel K. Problems of State Administration of Historical and Cultural Reserves of Ukraine. Retrieved from http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_04(7)/10gkmkzu.pdf [In Ukrainian]
Danyljuk A. (2006). History of occurrence, exposition, developmental problems. Ternopil: Educational Book – Bogdan [In Ukrainian]
Kadnyčansʹkyj D.A. (2012). Use of historical and cultural heritage of Ukraine in tourism on the example of scansen. Regional studies, 1, 128-137. [In Ukrainian]
Kaulen, M. Ye. (2012). Muzeefikatsiya istoriko-kulturnogo naslediya Rossii. M.: Eterna [in Russian].
Kruk O.I. (2009). Creation of ethnographic complexes and expositions as one of the directions in the development of the Ukrainian Museum of 1960s -1980s. Regional studies, 1-2, 120-126. [In Ukrainian]
Kruk O.I. (2009). Formation of a network of state preserves, as one of the areas of development of the Ukrainian museum industry of the 1950s – 1980s. Regional studies, 3-4, 145-156. [In Ukrainian]
Manʹkovskaja R.V. Museum in the spiritual formation of society. To the 100th anniversary of the birthday of the academician P.T. Tronʹka, 170-183. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/84006130.pdf [In Ukrainian]
National Kyev-Pechersk Historical and Cultural Reserve. Retrieved from http://www.kplavra.kiev.ua/ua/ node/289 [In Ukrainian]
National Architectural and Historical Reserve "Chernigov Ancient". Retrieved from https://oldchernihiv.com/history/ [In Ukrainian]
Naumenko Ja. (2012). Historical and cultural reserves of Ukraine – the dialogue of contemporaries with the past, the language of exhibits. Scientific Notes on Ukrainian History: Collection of Scientific Articles,32, 34-39. [In Ukrainian]
Cehelʹnyk Ju.O. (2013). Use of ethno-cultural resources of the Kiev region in tourism. Questions of cul-turology, 29, 153-159. [In Ukrainian]
Čuxraj L.O. (2013). Scansen: the present and the prospects of development Bulletin of the National Academy of Cultural and Arts, 4, 72-74. [In Ukrainian]
Šlepakova T.L. (2013). Scans of Ukraine as promising objects of museum tourism and centers for the preservation of ethnicity under the conditions of globalization (overview of the press, Internet and unpublished docu-ments 2011-2013). Kiev: Ministry of Culture of Ukraine, National Parliamentary Library of Ukraine, Information Cen-ter on Culture and the Arts, 5-6. [In Ukrainian]
Jakovecʹ I. (2015). The evolution of the museum and museum affairs of the second half of the XIX – ear-ly XX centuries under the influence of world industrial exhibitions. Arcadia, 3, 25-30. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
