ПРИРОДА І ФУНКЦІЇ КОДУ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2016.148393Ключові слова:
код, природа коду, функції коду, функції коду мистецтва, природа коду мистецтваАнотація
Мета роботи. Дослідження пов’язане із визначенням теоретичних питань, які спрямовані на виявлення природи і функцій коду в культурі і мистецтві з точки зору різноманітних концепцій і парадигм у сучасній науковій літературі. Методологія дослідження полягає у застосуванні системного підходу, який розкриває особливості природи і функції коду культури і мистецтва. Наукова новизна роботи – у розширенні уявлень про природу і функції культурного коду. На основі досліджень загально-семантичного і культурологічного наповнення поняття "код" визначені його основні дефініції, присутність і розуміння у науковій (філософія, математика, інформатика, семіотика, лінгвістика, культурологія, літературознавство, мистецтвознавство тощо) та ненауковій (міфологія, релігія, мода, художня творчість, повсякденне життя, соціокультурна діяльність людей) сферах. Висновки. Проблема коду культури і мистецтв належить до міждисциплінарної сфери гуманітарної і природничої галузей знання. Семіотична природа коду має довготривалу історію і пов’язана з процесом кодування інформації у різних формах духовної культури та мистецтва. Код – це формула, штамп, образ, знак, символ, які мають незмінні якості, але можуть трансформуватися залежно від культурно-історичного середовища. Визначені основні види культурних кодів: логічний, семантичний, стилістичний, соціокультурних відносин, взаєморозуміння. Будь-який код є частиною комунікативного процесу, тож має бути зрозумілим і пізнаваним усіма учасниками спілкування. Його функції у комунікації – інтерсуб’єктивність, інтерактивність, перцептивність сприйняття і пізнання.
Посилання
Андрейчук Н. І. Застосування терміну код в антропокультурній лінгвістиці / Н. І. Андрейчук // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка". Серія: Проблеми української термінології. – № 648, 2009. – С. 113-117.
Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс / Б. В. Асафьев. Кн. 1, 2. – Л.: Музыка, 1971. – 376 с.
Кирилюк О. Життєзначущі орієнтації людини в світі та об’єктивні чинники формування культури / О. Кирилюк [Електронний варіант]. – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.-ua/uk/Sci/Culturology/uvuk/ Universality/Progress.html.
Кирнарская Д. К. Психология специальных способностей. Музыкальные способности / Д. Кирнарская. – М.: Таланты – XXI век. 2004. – 496 с.
Колесник О. С. Феномен інтерпретації в художній культурі : монографія / Олена Сергіївна Колесник. – К.: НАКККіМ, 2014. – 265 с.
Культурология. XX век. Энциклопедия: В 2 томах / Ред. С. Левит. – СПб.: Университетская книга, 1998. – 447 с.
Лотман Ю. М. Статьи по семиотике культуры и искусства / Предисл. С. М. Даниэля, сост. Р. Г. Григорьева. – СПб.: Академический проект, 2002. – 543 с.
Постмодернизм. Энциклопедия / сост. А.А. Грицанов, М.А. Можейко. – Мн.: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2001. – 1040 с. (Мир энциклопедий). Режим доступу: http://yanko.lib.ru/books/encycl/ post_mod_encyclop-_all.html#_Toc1654-6803.
Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Ф. де Соссюр; [пер. с фр. А. М. Сухотин] // Ф. де Соссюр. Труды по языкознанию. – М., 1977. – С. 31-285.
Шеннон К. Математическая теория связи // Работы по теории информации и кибернетике / Клод Шеннон. – М. : Иностранная литература, 1963. – С. 223-332.
Paivio A. Imagery and verbal processes / А. Paivio. – New York, 1981. – 608 р. – Режим доступу : http://www.lifecircles-inc.com/Learningtheories/IP/paivio.html.
Andreychuk N. (2009). Use of the term code in antropokulturnogo linguistics. Journal of Nat. Zap "Lviv Polytechnic". Series: Problems of Ukrainian terminology [in Ukrainian].
Asafiev B.V. (1971). Musical form as a process. L .: Music, 1971 [in Russian].
Kyryliuk O. (1996). Zhyttieznachushchi oriientatsii liudyny v sviti ta obiektyvni chynnyky formuvannia kultury. Access: http://www.-myslenedrevo.com.ua/uk/Sc-i/Culturology/uvuk [in Russian].
Kirnarskaya D. (2004). Psychology special abilities. Musical ability. M .: Talents – XXI century [in Russian].
Kolesnik О. (2014). The phenomenon of the interpretation in the artistic culture: monograph. К: NAKKKiM [in Ukrainian].
Cultural. XX century. Encyclopedia: In 2 volumes / Ed. S. Levit. (1998). St. Petersburg: University Book [in Russian].
Lotman Iu. (2002). Stat'i po semiotike kul'tury i iskusstva. SPb.: Akademicheskii proekt [in Russian].
Postmodernism: Encyclopedia. (2001). Gritsanov, A., Mozheyko, M.A. (Eds.).Minsk Interpresservis: Bk. House [in Belarus].
F. de Saussure. (1977). Course in General Linguistics Trans. with fr. AM Sukhotin. Works on linguistics. Moscow [in Russian].
Shennon K. (1963). Matematicheskaia teoriia sviazi // Raboty po teorii informatsii i kibernetike. M. : Inostrannaia literatura [in Russian].
Paivio A. (1981). Imagery and verbal processes. New York. Access : http://www.l-ifecircles- inc.com/Learningtheories/IP/paivio.html [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
