ДО ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2016.148395Ключові слова:
інтернет, віртуалізація, віртуальна реальність, інформаційне суспільство, культураАнотація
Мета статті. Автор аналізує особливості формування феномена віртуальної реальності у сучасній соціокультурній ситуації, а також обґрунтовує необхідність подальшого її культурологічного вивчення як складного, багатоструктурного, динамічного і відносно нового об’єкта дослідження. Методологія дослідження. У статті застосовано структурний, функціональний та системний методи дослідження, що дало змогу автору розглянути віртуальну реальність як складне явище сучасного соціокультурного простору, що характеризується формуванням нового типу культури, опосередкованого процесами глобалізації та інформатизації. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні необхідності дослідження віртуальної реальності в аспекті формування інформаційної культури особистості, зокрема: комп’ютерної етики, інформаційної естетики, ергономіки інформаційних технологій, інформаційної безпеку і под. Висновок. Віртуальна реальність, яка стає невід’ємною частиною людського життя, може забезпечити освоєння людиною культури, в межах якої вона формується як особистість, але, водночас, вона створює постійно поновлювану віртуальну культуру – культуру віртуального спілкування та поведінки. Вплив віртуальної реальності призводить до розростання симбіотичного прошарку культури, а також до його експансії в усі традиційні прошарки і типи культур. Оскільки людина дедалі більшу частину життя проводить в умовах віртуальної реальності, то саме її специфіка зумовлює більшість змін у системі культурних цінностей. Першочерговими стають ті, які відповідають все більш витонченим смакам і потребам сучасної людини. Віртуальна реальність, через домінування тенденції дивергенції, що призводить до послаблення соціокультурних зв’язків і децентрації системи, стає посередником у відносинах людини з навколишнім світом, а часто і замінює його.
Посилання
Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры / Ж. Бодрийяр. – М.: Культурная революция, Республика, 2006. – 269 с.
Бондаренко C. B. Социальная структура виртуальных сетевых сообществ / C.B. Бондаренко. – Ростов н/Д. : Изд-во Рост. ун-та, 2004. – 305 с.
Гранин Ю. Что впереди?: Мировая глобализация и Россия / Гранин Ю. // Свободная мысль. – 1999. – № 9. – С. 39–49.
Делез Ж. Актуальное и виртуальное / Ж. Делез // Цифровой жук. – 1998. – №2.1. – C. 95– 97.
Инглегарт Р. Культурный сдвиг в зрелом индустриальном обществе / Р. Инглегарт // Новая постин- дустриальная волна на Западе : антология / под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Academia, 1999. – С. 245–260.
Неклесса А. И. Конец цивилизации, или Конфликт истории / А. И. Некласса // Мировая экономика и международные отношения. – М. : Наука, 1999. – №3. – С. 32–38.
Садриев А. Ш. Компьютерные технологии и виртуальная реальность: опыт философского анали за : автореф. дис. … канд. филос. наук / А. Ш. Садриев [Электр. ресурс]. – Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/kompyuternye-tekhnologii-i-virtualnaya-realnost-opyt-filosofskogo-analiza.
Степанова А. Н. Виртуальные процессы в современном обществе: социально-философский анализ : автореф. дис… канд. филос. наук / А. Н. Степанова [Электр. ресурс]. – Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/virtualnye-protsessy-v-sovremennom-obshchestve-sotsialno-filosofskii-analiz.
Степин В. С. Философия как деятельность по построению моделей возможного будущего / В. С. Степин // Виртуалистика: экзистенциальные и эпистемологические аспекты. – М., 2004. – С. 10–11.
Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. – М.: ACT, 1999. – 744 с.
Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер [Электр. ресурс]. – Режим доступа: http://yanko.lib.ru/books/cultur/toffler-future_shock-ru-l.pdf.
Baudrillard, J.(2006) Тhe consumer Society. Its myths and structures [ in Russia].
Bondarenko, B.C.(2004) Тhe Social structure of virtual network communities. Rostov n/D : Izd-vo Growth. University press. [ in Russia].
Granin, Y. (1999) What's ahead?: Globalization and Russia [ in Russia].
Deleuze, G.(1998) Actual and virtual. Digital bug,2.1.,95– 97. [ in Russia].
Inglehart, R. (1999) Cultural shift in the Mature industrial society M. : Academia [in Russia].
Neklessa, A. (1999) Тhe End of civilization or Conflict of history M. : Nauka [ in Russia].
Sadriev, A. S. Computer technology and virtual reality: the experience of philosophical analysis : Avtoref. dis. kand. philosophy. Science. Retrieved from http://www.dissercat.com/content/kompyuternye-tekhnologii-i- virtualnaya-realnost-opyt-filosofskogo-analiza [ in Russia].
Stepanova, A.N. Virtual processes in modern society: socio-philosophical analysis: Avtoref. dis. kand. philosophy. Sciences. Retrieved from http://www.dissercat.com/content/virtualnye-protsessy-v-sovremennom-obshchestve- sotsialno-filosofskii-analiz [ in Russia].
Stepin, V.S. (2004). Philosophy as an activity to build models of a possible future M. [ in Russia].
Toffler, A. (1999) Тhe Third wave M. : ACT [ in Russia].
Toffler, A. future Shock. Retrieved from http://yanko.lib.ru/books/cultur/toffler-future_shock-ru-l.pdf [ in Russia].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.