Й.-С. БАХ В КОНТЕКСТІ МЕТАІСТОРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2016.148431Ключові слова:
Й.-С. Бах, метаісторія, бароко, класицизм, романтизм, музичне мистецтвоАнотація
Мета роботи. У статті пропонується метаісторичний підхід до особистості і творчої спадщини Й.-С. Баха. Композиторська творчість аналізується як така, що причетна до трьох основних стильових епох європейської культури: Бароко, Класицизму і Романтизму. Універсалізм Баха актуалізується для музичної освіти. Методологія дослідження полягає в застосуванні інтегрального, культурологічного, біографічного методів та методу музикознавчого аналізу. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу особливості життєвого і творчого шляху Й.-С. Баха з метою пошуку нових аспектів його унікальної інтегруючої ролі для історії музичного мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у розширенні діапазону розгляду феномена Й.-С. Баха від історичної конкретики до метаісторичного узагальнення, що надає можливість у новому ракурсі осмислити деякі аспекти його творчості. Продемонстровано, що зернина майбутньої епохи міститься не тільки у музичній спадщині Й.-С. Баха, а й у траєкторії його життєвого шляху. Метаісторичний ракурс оцінювання творчої спадщини Й.-С.Баха дозволяє доповнити певними нюансами і проблему виконавчої інтерпретації його творів, особливо у навчанні інструменталістів. Висновки. Метаісторичний підхід до творчої спадщини Й.-С. Баха дозволяє віднайти неявний причинний смисл його універсалізму. Належачи до Барочної системи, Й.-С. Бах виходить за її межі, готуючи простір для нових стилів – не тільки для класицизму, а й для романтизму. Виконавча ж інтерпретація творів Й.-С. Баха – своєрідний тест щодо міри художньої й особистісної зрілості музиканта.
Посилання
Андреев Д. Л. Роза мира. Метафилософия истории /Андреев Д. Л. – М.: Прометей, 1991. – 288 с.
Булгаков С. Православие /Булгаков С. // Православие. – М.: ФОЛИО, 2001. – С. 7–270.
Бэлан Дж. Я, Рихард Вагнер… /Дж. Бэлан. – Бухарест: Изд-во молодежи, б.г. – 282 с.
Медушевский В.В. Религиозная природа музыкального слуха /Медушевский В.В. // HOMO MUSICUS: Альманах музыкальной психологии ’95. – М.: Московская гос. консерватория им. П.И. Чайковского, 1995. – С. 8-16.
Побережная Г.И. История музыки в разрезе сакральной нумерологии /Побережная Г.И. // Музично- історичні концепції у минулому і сучасності. – Львів: Сполох, 1997. – С. 37–48.
Побережная Г.И. О феномене рекурсии в Библии и Музыке /Побережная Г.И. // Музика і Біблія. – К.: МДПП "Друкар", 1999. – С. 20–30.
Швейцер А. Иоганн Себастьян Бах /Швейцер А. – М.: Музыка, 1965. – 725 с.
Andreev, D. L.(1991). Roza Mira. Metaphilosophy stories. M. [in Russian].
Bulgakov, S/ (2001). The Orthodox. M.: FOLIO [in Russian].
Belan, John Richard Wagner. Dzh. Belan. Bucharest: Publishing house of the youth, b.g. [in Russian].
Medushevsky, V. V. (1995) Тhe Religious nature of the musical ear M.: Moscow state Conservatory.
P. I. Tchaikovsky [in Russian].
Coastal, G. I. (1997) History of music in the context of sacred numerology. Muzichno-starion concepts have a view from the past I Suchasnist. Lviv: Flashes. [in Ukrainian].
Coastal, G. I.(1999) Тhe phenomenon Of recursion in the Bible and Music K.: PMDS Drukar [in Ukrainian].
Schweitzer, А. (1965). Johann Sebastian Bach. M.: Music. [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
