ДО ПИТАННЯ ДИЗАИНУ І ТИПОЛОГІЇ ВБУДОВАНИХ У ПЕРШІ ПОВЕРХИ ПІДПРИЄМСТВ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Автор(и)

  • Kulyk Andriі

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2017.148965

Ключові слова:

Будинок, перший поверх, вбудоване підприємство, торгівля, харчування, обслуговування, дизайн

Анотація

Мета роботи - охарактеризувати типи підприємств обслуговування, розташованих у перших поверхах житлових будинків з акцентуацією уваги на закладах торгівлі. Методологія. Для визначення і характеристики підприємств обслуговування використовувалися загальнонаукові методи (зокрема, типології та формування кла­сифікації), а також структурно-функціональний аналіз. Наукова новизна. Поряд з виокремленням підприємств обслуговування різних типів, обґрунтовано тенденцію, яка визначатиме види вбудованих підприємств у майбут­ньому: за сприятливих соціально-економічних та містобудівних умов зростатиме роль підприємств обслуговування, які поєднуватимуть у собі функціональне призначення закладів різних типів - аж до повного комплексу послуг. Це, відповідно, впливатиме на формування нових підходів до дизайнерських рішень їх планування і оздоблення. Висновки. До основних вбудованих підприємств обслуговування віднесено три їх види (роздрібної торгівлі; гро­мадського харчування; побутового обслуговування), але їх внутрішня типологія дуже широка і з кожним роком розширюватиметься за рахунок включення до пропонованого переліку нових послуг. При цьому існують певні обмеження за типом та класифікацією в облаштуванні підприємств, зокрема торговельних, для розміщення у ни­жніх поверхах житлових будівель, пов’язані не лише з санітарно-технічними вимогами, а й з потребами мешкан­ців насамперед у комфорті та естетично-візуальному сприйнятті їх дизайнерського оформлення.

Біографія автора

Kulyk Andriі

Старший викладач кафедри дизайну середовища Київського національного університету культури і мистецтв

Посилання

Анисимова И. И. Комплексы обслуживания в многоэтажных жилых домах / И.И. Анисимова. - Моск¬ва : Стройиздат, 1976. - 67 с.

Змеул С.Г. Архитектурная типология зданий и сооружений: Учебник для вузов. Издание стереотип¬ное /Змеул С.Г., Маханько Б.А. - М.: Архитектура-С, 2004. - 240 с., ил.

Рунге В.Ф. Эргономика в дизайне среды / Рунге В.Ф., Манусевич Ю.П. - М.: Архитектура-С, 2005. - 327 с.

СНИП УКР (ДБН) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gost-snip.su/razdel/snip_ukr.

Трухачева Г. А. Многофункциональный жилой комплекс /Г. А. Трухачева, Л. А. Солодилова. - М.: АСБ, 2009. - 153 с.

Anisimova, I. I. (1976). Complexes of services in the residential houses with many floors. Moscow: Stroyizdat [in Russian].

Zmeul, S. G. & Makhanko, B.A. (2004). The architectural typology of houses and buildings. Moscow: Arkhitektura [in Russian].

Runge, V. F. & Manusevych, Yu. P. (2005). Ergonomics in the design of environment. Moscow: Arkhitektura [in Russian].

SNYP UKR (DBN). (n.d.). Retrieved from http://gost-snip.su/razdel/snip_ukr [in Ukrainian].

Trukhaceva, G. A. & Solodilova, L.A. (2009). The Multifunctional residential complex. Moscow: ACB [in Russian].

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2017): Альманах "Культура і Сучасність"

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.