ІСТОРИЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.179647Ключові слова:
вплив християнства, становлення середньовічної української культури, розвиток культурної політики в період козацько-гетьманської держави, формування національного культурного простору в роки українських визвольних змагань, державна культурна політики в Україні в умовах незалежностіАнотація
Мета статті – виявити історичні чинники формування національного культурного простору. Методо- логія статті ґрунтується на міждисциплінарному підході, що передбачає застосування таких наукових методів, як аналіз для розкриття основних елементів формування національного культурного простору. Наукова новиз- на полягає у дослідженні процесу розвитку культурної політики, в такі періоди: вплив християнства на станов- лення та розвиток середньовічної української культури, розвиток культурної політики в період козацько- гетьманської держави, формування національного культурного простору в роки українських визвольних зма- гань та формування державної культурної політики в Україні в умовах незалежності. Висновки. Найважливі- шого значення набуває проблема законодавчого визначення державного статусу української мови та поширення її функціонування у всіх сферах суспільного життя. Позитивно на процесах націотворення мають відбитися й активне утвердження історичної державної символіки, відновлення єдності національної церкви, розповсю- дження української «високої» культури, збереження та розвиток усіх форм народної культури.
Посилання
Верстюк В. Ф. Українська Центральна Рада : навч. посіб. Київ : Заповіт, 1997. 344 с.
Грушевський М. С. З історії релігійної думки на Україні // М. С. Грушевський. Духовна Україна: [зб. творів]. К.: Либідь, 1994. 560 с.
Жулинський М. Г. Нація. Культура. Література: національно-культурні міфи та ідейно-естетичні пошуки. Київ : Наукова думка. 2010. 560 с.
Рубльов О. С. Українські визвольні змагання: 1917-1921 рр. / О. С.Рубльов, О. П. Реєнт. Україна крізь віки : [у 15-ти т.]. Т. 10. Київ : Альтернативи, 1999. 320 с.
Толочко О. П. Київська Русь / О. П. Толочко, П. П. Толочко. Україна крізь віки : [у 15 т.]. Т. 4. Київ : Альтернативи, 1998. 352 с.
Українська культура: [лекції за ред. Д. Антоновича] / упор. С. В. Ульяновська; вст. слово І. М. Дзюби; перед, слово М. Антоновича; додатки С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського. Київ: Либідь, 1993. 592 с.
Verstyuk, V. F. (1997). The Ukrainian Central Rada: K.: Nauk, dumka [in Ukrainian].
Grushevskyj, M. S. (1994). From the history of religious thought in Ukraine. K.: Ly`bid [in Ukrainian].
Zhulyns`kyj, M. G. (2010). Nation. Culture. Literature: national-cultural myths and ideological and aesthetic quest. K. : Nauk, dumka [in Ukrainian].
Rubl`ov, O. S. (1999). Ukrainian Liberation Contest: 1917-1921. Ukrayina kriz viky. K. : Al`ternaty`vy`[in Ukrainian].
Tolochko, O. P. (1998). Kievan Rus. K. : Al`ternaty`vy [in Ukrainian].
Ukrainian culture. (1993). K.: Lybid [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.