МЕНТАЛЬНО-ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ЦІННОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.179688Ключові слова:
культура, глобалізація, міжкультурний діалог, гомогенізована культура, етнокультурні цінності, ментальні цінності, національно-культурна ідентичністьАнотація
Мета дослідження – проаналізувати роль ментальних цінностей як національно-культурних ідентифі- каторів в динаміці глобалізаційних процесів сучасності. Методологія роботи включає застосування культуро- логічного, аксіологічного методів для з‘ясування сутності ментальних цінностей в конетксті глобалізаційної проблематики; аналітичний – для дослідження перебігу глобалізаційних процесів з огляду на різноспрямовані вектори заломлення відповідно до етнонаціонального середовища. Наукова новизна полягає у тому, що впер- ше виокремлено категорію ментально-ідентифікаційних цінностей як маркера національно-культурної ідентич- ноі в умовах голобалізації, що визначають ядро ідентифікаційної етнокультурної моделі. Висновки. В результаті проведеного дослідження виявлено, що ментально-духовні цінності народів не повинні конкурувати з новітніми цінностями, що визначаються технологізованими і універсалізованими зразками культури, а куль- турні зразки, опосердковані глобалізаційним культурним контекстом, не повинні «розмивати» етнонаціональні цінності та сформовані на їхній основі культурні ідентичності. Гомогенізована культура на сьогодні є рівно- правним учасником діалогу культур. На вирішення проблем з формування основ культурного діалогу та толе- рантності повинна бути спрямована робота держави на засадах виховання дружнього ставлення до інших культур, розвитку різних форм міжкультурного обміну, але за обов‘язкової умови наголошення на збереженні етнонаціональної ідентичності та культурної специфічності в умовах глобалізаційної трансформації. При цьому також варто враховувати, що для багатьох представників етнонаціональної більшості визнання прав соціокуль- турних меншин теж стає проблемою ціннісного вибору.
Посилання
Бодрийяр Ж. Америка / пер. с франц. Д. Калугин. СПб: Владимир Даль, 2000. 206 с.
Диалог цивилизаций. Повестка дня. Горбачев-Фонд / Сос ти общ. ред. М. : ИФ РАН, 2005. 145 с.
Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура. М.: ГУ ВШЭ, 2000. 607 с.
Ким О.В. Теория модернизации: между европоцентризмом и «множеством модерностей». Вестник Томсого государственного университета. История. 2012. ғ1. С.89-94.
Ковальова Г.П. Національна ідентичність та її формування в незалежній Україні в умовах глобалі- зації: культурологічні проблеми: автореф. дис. … канд культурології. Х., 2010. 23 с.
Кримський С. Запити філософських смислів. К.: Видавець ПАРАПАН, 2003. 240 с.
Козловець М.А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації: монографія. Житоми: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2009. 558 с.
Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. М.: Политиздат, 1992. 543 с.
Bodriyyar, Zh. (2000). America. (D. Kalugin, Trans). Saint Petersburg: Vladimir Dal [in Russian].
Dialogue of civilizations. Agenda. Gorbachev-Fund. (2005) Moscow: IF RAN [in Russian].
Kastels, M. (2000). Information Age: economy, society, culture. Moscow: GU VShE [in Ukrainian].
Kim, O.V. (2012). Theory of Modernization: Between Eurocentricism and the ―Many Modernities‖. Vest- nik of Toms State University. History, 1 [in Russian].
Kovaljova, G.P. (2010). National identity and its formation in an independent Ukraine in the conditions of globalization: cultural problems. Extended abstract of candidate‘s thesis. X. [in Ukrainian].
Krymsjkyj, S. (2003). Requests for philosophical meanings. Kyiv: Publisher PARAPAN. [in Ukrainian].
Kozlovecj, M.A. (2009). The phenomenon of national identity: the challenges of globalization: monograph. Zhytomy: Publisher ZhDU im. I.Franka [in Ukrainian].
Sorokin, P.A. (1992). Person. Civilization. Society. Moscow: Politizdat [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
