МУЗИЧНО-КУЛЬТУРНИЙ РЕГІОНАЛІЗМ ТАЙВАНЮ У СПІВВІДНОШЕННІ З ЄВРОПЕЙСЬКОЮ АНАЛОГІЄЮ БАВАРСЬКОГО РЕГІОНАЛІЗМУ В НІМЕЦЬКОМУ В КОМПОЗИЦІЯХ К. ОРФА

Автор(и)

  • Liu Ke Ting кандидат мистецтвознавства викладач музичної школи в Гуанчжоу (Китай),

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.180549

Ключові слова:

музичний регіоналізм, національний стиль в музиці, жанрові переваги в стилі, німецька музика ХХ сторіччя, локальний музичний фольклор

Анотація

Мета роботи – простежити специфіку взаємодії тайваньської музичної регіоналістики і європейських аналогій, що мають всесвітнє визнання через шанування творчості К.Орфа, складовою творів якого виступає локально-фольклорний і культурно-ціннісний шар регіонального баварського надбання. Методологічною ос- новою роботи є інтонаційний підхід, який фіксує єдність музичного й мовного факторів, що є органічним для традицій музики Китаю (див. роботи Ма Вей та ін.). Компаративний метод у методологічному комплексі інто- наційності здобуває самозначимий зміст – у дусі відповідних робіт Б. Асаф‘єва і його послідовників в Україні. Особливий методологічний зміст мають також праці Лю Бинцяна, що порушують проблему духовно- семантичної обумовленості кардинальних стильових поворотів у світовому мистецтві й у культурі загалом. На- укова новизна дослідження визначена самостійністю теоретичної ідеї порівняння музичної регіоналістики Тайваню в межах китайської музики із регіоналістськими виходами баварського начала в німецькій музиці К.Орфа. Висновки. Баварська локалізація загальнонімецької й світової значимості творчості К.Орфа предста- вляє приналежність до того культурного регіоналізму, що у повноті історичних передумов реалізувався на Тай- вані як частина китайської і ширше – далекосхідної цивілізації загалом. І якщо світові масштаби творчості К.Орфа непорівнянні за обсягом і вагою з надбанням Ма Шулонга як глави тайваньской школи в музиці Ки- таю, то все-таки в наявності є й спільне між названими художниками. Це самозначимість локального колориту у всенаціональних масштабах мистецтва, прояв художнього регіоналізму як такого, що суттєво поповнює все- національні завоювання китайського й німецького музичного мистецтва в минулому столітті.

Посилання

Акиндинова Т., Амашукели А. Танец в традиции христианской культуры. 2-е изд., испр.и доп. С.- Петербург, Издательство РХГА, 2015. 239 с.

Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.

Батанов В.Ю. Универсализм композиторской личности в музыкальном искусстве ХХ – начала ХХІ в. Дисс.на соискан.учен.степени канд.искусств., специальность 17.00.03. Одесская нац.муз.академия имени А.В.Неждановой. Одесса, 2016. 186 с.

Виноградова Е., Желоховцев А. Китайская музыка. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 2. Москва, 1974. С.807-815.

Кантарович Ю. Символика клавира в исполнении камерно-вокальных сочинений В. Моцарта. Дисс.на соиск.учен.степени канд.искусствовед., специальность 17.00.03, ОНМА им.А.В.Неждановой. Одесса, 2007. 156 с.

Кречмар Г. История оперы. – Ленинград: Academia, 1925. 406 с.

Леонтьева О. Карл Орф. Москва, Музыка, 1984. 334 с.

Лю Бинцян Музыкально-исторические параллели развития искусства Китая и Европы. Монография по истории культуры для музыкальных академий, университетов и вузов искусства /Бинцян Лю. Одесса: Аст- ропринт, 2014. 440с.

Ма Вей Концепція форми в музиці Китаю і Європи: аспекти композиції та виконавства. Авто- реф.канд.дис. Одеса, 2004. 17 с.

Мюнхен Муз.энциклопелия в 6-ти томах, г.ред. Ю.Келдыш. Т. 3, Москва, Сов.энциклопедия, 1976. С. 859-862.

Сюй Чэнбэй Пекинская опера / серия «Духовная культура Китая». Пер. Сан Хуа, Хэ Жу. Харбин: Межконтинентальное издательство Китая, 2003. 136 с.

Аkindinova T., Amashukeli A. (2015). Dance in traditions of the christian culture. 2 publ., amendable and complemented. S.- Petersburg, Izdat. RHGA [in Russian].

Asafiev B. (1971). Music form as process. Moscow-Leningrad: Muzyka. 379 p. [in Russian].

Batanov V. (2016). Universalism of composer personalities in music art XX - begin XXI ct. Candidate's thesis, spec.17.00.03 - mus.art.Odessa state music academy of the name A.V.Nezhdanova. Odessa [in Ukrainian].

Vinogradova E., Zhelohovcev A. (1974). Chinese music Music encyclopedia in 6 volumes. V. 2. Moscow: Sov.encyklopedija, P.807-815[in Russian].

Kantarovich Yu. (2007). Symbology of clavier in performance of chamber-vоcаl compositions of W. Mozart. Candidate's thesis, spec.17.00.03.Odessa state music academy of the name A.V.Nezhdanova. Odessa [in Ukrainian].

Krechmar H. (1925). The history of opera. Leningrad, Academia[in Russian].

Leontieva O. (1984). Carl Orff. Moscow, Muzyka. [in Russian].

Liu Binchan (2014). Music-history parallels of the development of the art to China and Europe. Monograph on histories of the culture for music academy, university and high school art. Odessa, Astroprint [in Ukrainian].

Ма Vеi (2004). Concept of the form in music of China and Europe: aspects to compositions and performance. Candidate's thesis. Spec.17.00.03. Odessa national music academy of the name A.V.Nezhdanova. Odessa [in Ukrainian].

Мünchen (1976). Music encyclopedia in 6 volumes. V. 2. Moscow: Sov.encyklopedija, P.859-862 [in Russian].

Siu Cheng Bey (2003). Pen Cing opera. Series "Spiritual culture of China". Transfer San Hua, He Zhu. Har Bing, Mezhkontinentalnoje izdat.Kitaya [in China].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-19

Номер

Розділ

Мистецтвознавство