ДЕФІНІЦІЯ "ВИКОНАВСЬКА ТЕХНІКА ВАЛТОРНІСТА" В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.181113Ключові слова:
валторна, виконавство, техніка, інструментальне виконавство, виконавська техніка валторністаАнотація
Мета роботи полягає в розкритті багатогранного значення дефініції "виконавська техніка валторніста" в історичній ретроспективі. Методологія дослідження пов‘язаа з використанням методів екстраполяції, теоре- тичного аналізу та синтезу. Ґрунтується на концепціях репрезентантів валторнових шкіл (Л. Бєлєнов, Б. Буя- новський, А. Вдов, Л. Полєх, І. Семеряга, А. Усов, І. Якустіді). Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних положень щодо виконавських особливостей валторни, розвит- ку виконавської техніки валторніста, що включає можливість аналізу різних валторнових шкіл та виконавців, які володіють великим потенціалом для розвитку валторнового мистецтва. Висновки. На основі ретроспектив- ного аналізу науково-методичних, архівних першоджерел з‘ясовано, що досліджуваний феномен є складним утворенням, в якому система відповідних умінь і навичок забезпечує успішність художньої інтерпретації му- зичних творів, а також стає джерелом ефективної виконавської діяльності. Розкрито дефініцію "виконавська техніка валторніста", виходячи з педагогічного досвіду музикантів-інструменталістів. Проблему розглянуто в ракурсі історичного поступу.
Посилання
Беленов Л.Д. Валторна: монография. Москва: Российская академия музыки имени Гнесиных, 2004.
с.
Диков Б.А. Методика обучения игре на кларнете. Москва: Музыка, 1983. 192 с.
Жайворонок Н.Б. Музичне виконавство як феномен музичної культури: дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.01 /Київский нац. ун-т культури і мистецтв. Київ, 2006. 191 с.
Иванов В. Словарь музиканта-духовика. Москва: Музыка, 2007.128с.
Музыкальная энциклопедия: у 6 т. Т.4 Рог охотничий / гл. ред. Ю. В. Келдыш. Москва: Советский композитор, 1978. 673 с.
Усов А.И. Вопросы теории и практики игры на валторне: учебн. пособ. Москва, 1957. 131 с.
Цыпин Г.М. Исполнитель и техника: учебн. пособ. Москва: Академия, 1999. 192с.
Якустіді І.В. Методика навчання гри на валторні. Київ: Музична Україна, 1977. 78 с.
Belenov L.D. (2004). Valtorna: monografija. Moskva: Rossijskaja akademija muzyki imeni Gnesinyh [ in Russian].
Dikov B. (1983). Metodika obuchenija igre na klarne. Moskva: Muzyka [ in Russian].
Zhajvoronok N.B. (2006). Muzy`chne vy`konavstvo yak fenomen muzy`chnoyi kul`tury`: dy`s kand.
my`stecztvoznavstva: 17.00.01 /Ky`yivsky`j nacz. un-t kul`tury` i my`stecztv. Ky`yiv [ in Ukrainian].
Ivanov V. ( 2007). Slovar' muzikanta-duhovika. Moskva: Muzyka[ in Russian].
Muzykal'naja jenciklopedija (1978). T.4 Rog ohotnichij. gl. red. Ju. V. Keldysh. Moskva: Sovetskij kompozitor [ in Russian].
Usov A.I. (1957). Voprosy teorii i praktiki igry na valtorne: uchebn. posob. Moskva [ in Russian].
Cypin G.M. ( 1999). Ispolnitel' i tehnika: uchebn. posob. Moskva: Akademija [ in Russian].
Jakustіdі І.V. (1977). Metodika navchannja gri na valtornі. Kiїv: Muzichna Ukraїna[ in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.