СОЦІОКУЛЬТУРНА ІНТЕГРАЦІЯ РОМІВ В УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ ХХІ СТОЛІТТЯ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ ІГОРЯ КРИКУНОВА ТА ПЕТРА ЧОРНОГО)

Автор(и)

  • Олександра Рудніцька

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190593

Ключові слова:

етнічна група, руска рома, серви, ромське мистецтво, Ігор Крикунов, Петро Чорний, культура України, соціокультурна інтеграція.

Анотація

Мета: дослідити соціокультурну інтеграцію ромів в українську культуру ХХІ століття, визначити феномен
ромського мистецтва серед відомих діячів української сцени (на прикладі творчості Ігоря Крикунова, Петра
Чорного), прослідкувати взаємозв’язок і взаємовпливи їхньої творчості на формування української культури.
Методологія дослідження ґрунтується на використанні культурно-генетичного, соціологічного, структурно-
системного, порівняльного методів для виявлення джерел походження і сутнісних характеристик представників
різних етнічних груп ромів як специфічної складової культурного життя і новітньої структури українського соціуму.
Наукова новизна статті полягає у тому, що в ній уперше визначається поняття «ромське мистецтво», проводиться
порівняльна характеристика різних ромських груп (сервів, руска рома), виявляється походження, формування,
сучасний стан та вплив ромського мистецтва на розвиток української культури ХХІ ст. Висновки. Соціокультурна
інтеграція ромів має значний вплив на розвиток української культури ХХІ століття. В Україні проживає велика
кількість ромських етногруп. Найбільшого поширення набули три групи ромського населення: серви, або українська
рома, руська рома та ловарі. Роми активно включалися в суспільні процеси, привносячи в країну, в якій жили, власні
культурні цінності. Так, в сучасному мистецтві досить важливим є внесок ромських митців. Дослідження творчості
представників сучасного ромського мистецтва дає підстави стверджувати, що ці особистості позиціонують власну
творчість невід’ємною частиною української культури. Це прослідковується на творчості Петра Чорного та Ігоря
Крикунова, мистецтво яких є надбанням для української культури і яскраво демонструє соціокультурну інтеграцію
ромів в українську культуру ХХІ століття.

Посилання

Наулко В. І., Зіневич Н. О. Цигани в Україні. Енциклопедія історії України. В 10 т. Т. 1 / редкол.: В. А. Смолій та

ін. Київ: Наук. думка, 2013. 688 с.

Серви // Циганські етногрупи на пострадянському просторі URL : http://gypsy-life.net/likbez.htm (дата

звернення: 16.09.2019).

Чередниченко Т. Циганский романс. URL : https://www.belcanto.ru/cygansky.html (дата звернення: 10.09.2019).

Чорний П. Не уявляю, щоби давав концерт Геббельсу через «аполітичність». URL: https://glavredInfo /kultura/

-petr-chernyy-ne-predstavlyayu-chtoby-ya-dal-koncert-gebbelsu-iz-za-apolitichnosti.html (дата звернення: 30.08.2019).

Поліщук Т. Ми циганщину ніколи не проповідували. День. 2018. №23–24. C. 36. URL :

https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/my-cyganshchynu-nikoly-ne-propoviduvaly (дата звернення: 11.09.2019).

Циганський академічний театр «Романс» офіційна сторінка, URL : http://teatr-romans.com.ua (дата звернення:

09.2019).

Петро Чорний у Полтаві // 0532.ua. Сайт міста Полтави. URL : https://www.0532.ua/news/2301833/petro-cornij-upoltavi-

rozpoviv-pro-batl-iz-trampom-robotu-na-zelenskogo-ta-rol-aski-v-neulovimyh-mstitelah (дата звернення: 10.09.2019).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-26

Номер

№ 2 (2019)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.