ФОЛК-ОПЕРА «КОЛИ ЦВІТЕ ПАПОРОТЬ» Є. СТАНКОВИЧА: ІСТОРІЯ ТА РЕЖИСЕРСЬКІ РЕФЛЕКСІЇ

Автор(и)

  • Василь Вовкун

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190597

Ключові слова:

папороть, феєрія, фолк-опера, лібрето, авангард, фольклор, сюжет, композиція, образ, трансформація, художня ідея.

Анотація

Метою роботи є аналіз особливостей постановки фолк-опери Є. Станковича «Коли цвіте папороть» та основні
режисерські підходи до постановки цього твору наприкінці ХХ на початку ХХІ століття. Методологія дослідження
базується на міждисциплінарному підходів, який дозволяє використовувати здобутки історії культури, музикознавства,
театрознавства, культурології та ін. У статті було використано ряд методів: порівняльний, який дозволив порівняти
сценографію оригінальної вистави та її інтерпретації в Львівській національній опері; історичний допоміг
проаналізувати соціально-політичні обставини за створювалася ця вистава; метод синтезу дозволив розкрити
варіативність форм постановки опери Є. Станковича. Науковою новизною дослідження є висвітлення трансформації
сюжетно-композиційної специфіки фолк-опери «Коли цвіте папороть» Є. Станковича та її сучасні режисерські
інтерпретації на прикладі фолк-опери-балету «Коли цвіте папороть» Львівської національної опери. Висновки: Таким
чином, незважаючи на складну долю постановки фолк-опери Є. Станковича «Коли цвіте папороть», цей твір увійшов в
історії української культури як зразок «нової фольклорної хвилі», який у ХХІ столітті переживає свій Ренесанс у формі
різноманітних режисерських інтерпретацій, особливе місце серед яких займає постановка Львівської національної
опери 2017 року, яка характеризується поєднанням просторово-часового вимірів рефлексії національної автентичної
культури предків та сьогодення.

Посилання

Денисюк Ж. З. Постфольклор як предмет гуманітарних досліджень: до постановки питання // Вісник

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: науковий журнал, 2016. № 2. С. 19–23.

Ізваріна О. М. Оперна режисура в українському музичному театрі 20-х років ХХ століття // Музичне

мистецтво в освітологічному дискурсі: [зб. наук. праць], 2018, № 3. С. 66–70.

Маркевич Л. А. До питання модернізації художньої мови балетних вистав 60-80 років ХХ століття. //

Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: [зб. наук. праць], 2018. Вип. 26. С. 75 – 84.

Солов’яненко А. Оперна режисура у сучасних наукових дослідженнях. // Проблеми взаємодії

мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 2012. Вип. 34. С. 370–378

Станкович-Спольська Р. «Цвіт папороті» Євгена Станковича: проблема жанру: автореферат дис.

дослідження на здоб. наук. ступ. кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво.

Київ: Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, 2005. 21 с.

Чекан Ю. Образ світу в музиці: від метафори до категорії // Історія музики в минулому і сучасності:

науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2000. Вип. 12. С. 221–228.

Чекан Ю. П’ять поглядів на «Цвіт папороті» // Moderato, 8 січня 2018 URL:

http://moderato.in.ua/events/p-yat-poglyadiv-na-tsvit-paporoti.html (з екрану 03.12.2019 р.)

Шевчук-Назар Л. Новородження фольк-опери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» у Львові.

Львів, 2018. URL https://opera.lviv.ua/novorodzhennya-folk-opery-yevgena-stankovycha-koly-tsvite-paporot-u-lvovi/

(з екрану 02.12.2019)

Щербаков В. В. Хореографічні рефлексії творів українських композиторів (В. Губаренка, М. Скорика

та Є. Станковича) у постановках А. Шекери та Р. Поклітару // Мистецтвознавчі записки: [зб. наук. праць], 2018.

Вип. 33. С. С. 102 – 109.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-26

Номер

№ 2 (2019)

Розділ

Мистецтвознавство

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.