ХУАН ЦЗИ – КОМПОЗИТОР І ВЧЕНИЙ: ТВОРЧІ ЗВЕРШЕННЯ ФУНДАТОРА НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КИТАЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НОВІТНЬОЇ ДОБИ

Автор(и)

  • Чень Менмен

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190643

Ключові слова:

національна китайська музична культура, китайський Шуберт, фундатор професійної музичної культури Китаю, жанрово-стильова система вокально-хорового та інструментального мистецтва, китайський трагічний та ліричний стилі у музичному мистецтві, китайська «чиста» та програмна музика.

Анотація

Мета статті – виявити масштаби творчих звершень Хуан Цзи – китайського Шуберта, композитора та
вченого – у процесі формування основ національної музичної китайської культури Новітньої доби. Методологія
дослідження базується на застосуванні методу історизму, системного аналізу, застосованого з метою встановлення
сукупного значення видів науково-творчої діяльності Хуан Цзи у формуванні новітньої музичної культури
Піднебесної; задіянні жанрово-стильового аналізу з метою визначення досягнень Хуан Цзи – композитора у процесі
формування основ професійної музичної культури Китаю ХХ століття. Наукова новизна полягає у визначенні
значення науково-творчої діяльності Хуан Цзи – вихователя першого композиторського покоління китайських
композиторів, які залучили до власної творчості європейські традиції – у процесі формування жанрово-стильових та
науково-педагогічних засад професійної музичної культури Китаю першої третини ХХ століття; жанрово-стильових
відкриттів композитора у формуванні основ вокальної та інструментальної музики Піднебесної (зокрема, у сфері
поліфонії), китайського трагічного та ліричного стилів у музичному мистецтві; встановленні значення спадку
вченого, який заклав основи історичного та теоретичного музикознавства, музичної естетики та педагогіки Китаю.
Хуан Цзи як фундатор сучасної музично-теоретичної китайської думки значну увагу приділив питанню взаємодії
«чистої» («ідеальної») та програмної музики, зв’язків музики і повсякденного життя. Головне завдання музики як
«великого мистецтва», за Хуан Цзи, – створення «портрету народу і суспільства». Висновки. Хуан Цзи – новатор і
класик національного музичного мистецтва, фундатор новітньої музичної школи Китаю – заклав основи
професійної музичної освіти Піднебесної, системно охопивши її напрями. Деякі твори композитора й досі мають
унікальне значення в історії китайської музики: якщо жанровою настановою китайської художньої пісні є звернення
до національної поезії, то Хуан Цзи заклав перспективи розвитку жанру й на основі застосування іноземної
(англійської) мови.

Посилання

贺绿汀. 回忆黄自先生. 乐坛, 1983, 8:2

(Хе Лютінг. Спогади пана Хуан Цзи // Музична сцена, 1983. № 8. С. 2)

14 戴鹏海. 黄自年谱. 音乐艺术1981, 2:17 19

(Д’єн Пенхай. Хуан Цзи. Хронологія // Музичне мистецтво. 1981.№ 2. С. 17 )

、李岚清．探索创建我国民族乐派的先驱和一代宗师——

黄自[J]．音乐艺术：上海音乐学院学报，2008，2

(Лю Юйцін. Вивчення творчості новатора і великого фундатора національної музичної школи Китаю –

Хуан Цзи // Музичне мистецтво. 2008. № 2. )

冯 芸. 中国第一部清唱剧及其作者——为《长恨歌》问世70周年而作. 苏州大学学报（工科版）,

,12:59

(Фен Вей. Первая ораторія Китаю і її автор – до 70-річчя «Співу одвічного співчуття» // Музичне

мистецтво, 2008. № 2. )

缑瑛．黄自艺术歌曲的美学特征[D]．华中师范大学，2007．5：38

(Гоу Ін. Естетичні характеристики художніх пісень Хуан Цзи // Центральний Китайський педагогічний

університет, 2007. № 5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-26

Номер

№ 2 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.