ХУАН ЦЗИ – КОМПОЗИТОР І ВЧЕНИЙ: ТВОРЧІ ЗВЕРШЕННЯ ФУНДАТОРА НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КИТАЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НОВІТНЬОЇ ДОБИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190643Keywords:
національна китайська музична культура, китайський Шуберт, фундатор професійної музичної культури Китаю, жанрово-стильова система вокально-хорового та інструментального мистецтва, китайський трагічний та ліричний стилі у музичному мистецтві, китайська «чиста» та програмна музика.Abstract
Мета статті – виявити масштаби творчих звершень Хуан Цзи – китайського Шуберта, композитора тавченого – у процесі формування основ національної музичної китайської культури Новітньої доби. Методологія
дослідження базується на застосуванні методу історизму, системного аналізу, застосованого з метою встановлення
сукупного значення видів науково-творчої діяльності Хуан Цзи у формуванні новітньої музичної культури
Піднебесної; задіянні жанрово-стильового аналізу з метою визначення досягнень Хуан Цзи – композитора у процесі
формування основ професійної музичної культури Китаю ХХ століття. Наукова новизна полягає у визначенні
значення науково-творчої діяльності Хуан Цзи – вихователя першого композиторського покоління китайських
композиторів, які залучили до власної творчості європейські традиції – у процесі формування жанрово-стильових та
науково-педагогічних засад професійної музичної культури Китаю першої третини ХХ століття; жанрово-стильових
відкриттів композитора у формуванні основ вокальної та інструментальної музики Піднебесної (зокрема, у сфері
поліфонії), китайського трагічного та ліричного стилів у музичному мистецтві; встановленні значення спадку
вченого, який заклав основи історичного та теоретичного музикознавства, музичної естетики та педагогіки Китаю.
Хуан Цзи як фундатор сучасної музично-теоретичної китайської думки значну увагу приділив питанню взаємодії
«чистої» («ідеальної») та програмної музики, зв’язків музики і повсякденного життя. Головне завдання музики як
«великого мистецтва», за Хуан Цзи, – створення «портрету народу і суспільства». Висновки. Хуан Цзи – новатор і
класик національного музичного мистецтва, фундатор новітньої музичної школи Китаю – заклав основи
професійної музичної освіти Піднебесної, системно охопивши її напрями. Деякі твори композитора й досі мають
унікальне значення в історії китайської музики: якщо жанровою настановою китайської художньої пісні є звернення
до національної поезії, то Хуан Цзи заклав перспективи розвитку жанру й на основі застосування іноземної
(англійської) мови.
References
贺绿汀. 回忆黄自先生. 乐坛, 1983, 8:2
(Хе Лютінг. Спогади пана Хуан Цзи // Музична сцена, 1983. № 8. С. 2)
14 戴鹏海. 黄自年谱. 音乐艺术1981, 2:17 19
(Д’єн Пенхай. Хуан Цзи. Хронологія // Музичне мистецтво. 1981.№ 2. С. 17 )
、李岚清．探索创建我国民族乐派的先驱和一代宗师——
黄自[J]．音乐艺术：上海音乐学院学报，2008，2
(Лю Юйцін. Вивчення творчості новатора і великого фундатора національної музичної школи Китаю –
Хуан Цзи // Музичне мистецтво. 2008. № 2. )
冯 芸. 中国第一部清唱剧及其作者——为《长恨歌》问世70周年而作. 苏州大学学报（工科版）,
,12:59
(Фен Вей. Первая ораторія Китаю і її автор – до 70-річчя «Співу одвічного співчуття» // Музичне
мистецтво, 2008. № 2. )
缑瑛．黄自艺术歌曲的美学特征[D]．华中师范大学，2007．5：38
(Гоу Ін. Естетичні характеристики художніх пісень Хуан Цзи // Центральний Китайський педагогічний
університет, 2007. № 5.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
