ДО ПИТАННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ЖАНРУ ХОРОВОЇ ОБРОБКИ ДУХОВНОЇ ПІСНІ В ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ (90-ті рр. ХІХ – 40-ві рр. ХХ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190647Ключові слова:
хорова партитура, духовна пісня, українські композитори, джерелознавчі студії, «Богогласник».Анотація
Мета роботи полягає в тому, щоб піддати джерелознавчо-музикознавчому аналізу жанр хорової обробкидуховних пісень XVII – XIX ст., який українські композитори започаткували у 90-х роках ХІХ ст. та активно
розвивали, щонайменше, до початку 40-х років ХХ ст. Методологія. У процесі дослідження використано
джерелознавчий, історичний, музично-теоретичний методи дослідження. Зазначений методологічний підхід
дозволяє провести комплексний музично-джерелознавчий аналіз розвитку жанру. Наукова новизна. У результаті
проведеної дослідницької роботи вдалося встановити, що жанр хорової обробки духовної пісні українськими
композиторами тільки починає бути предметом уваги сучасних музикознавців. Завдяки проведеній джерелознавчо-
бібліографічній роботі вдалося виявити десятки партитур українських композиторів із обробками духовних пісень.
Встановлено також, що чимало хорових партитур опубліковано в авторських збірниках ще за час діяльності
композиторів (О. Нижанківський, В. Матюк, К. Стеценко, М. Гайворонський, С. Людкевич, В. Барвінський та ін.).
Висновки. Творчий процес над хоровими обробками українських духовних пісень за зазначений період часу можна
розділити на два етапи (від поч. 90-х років ХІХ ст. до приблизно 1910-х років та від 1910-тих років до середини 40-х
років ХХ ст.). Кожен із них вирізняється своєю специфікою, творчими оригінальними методами, якими
послуговувалися українські композитори. Внаслідок проведеного музично-джерелознавчого та текстологічного
аналізу з’ясовано, що більшість хорових обробок написано на тексти пісень почаївського «Богогласника» (1790-
1791), його перевидань та редакцій у ХІХ ст. Чимало музично-поетичних текстів для хорового аранжування вибрано
зі збірника П. Демуцького «Ліра та її мотиви» (К., 1903) та безпосередньо з пісенного фольклору.
Посилання
Архімович Л., Гордійчук М. М. Лисенко: життя і творчість. Київ: Музична Україна, 1992. 254 с.
Калуцька Н. Драматургічні аспекти аранжування обрядового фольклору (Канти і псалми О. Кошиця).
Українське музикознавство. 2000. Вип. 30. С. 129‒137.
Медведик Ю. Лірницький «Богогласник» Порфирія Демуцького До 110-ліття виходу у світ збірника «Ліра та її
мотиви». Мистецтвознавство України. 2013. Вип. 13. С. 79–90.
. Медведик Г., Медведик Ю. Обробка барокової духовної пісні як сфера зацікавлень українських композиторів
«нової школи» української церковної музики першої третини ХХ століття. Актуальні проблеми історії, теорії та
практики художньої культури. 2011. Вип. ХХVІІ. С. 232–239.
Назар Л. Стильові виміри творчості Василя Барвінського: автореф. дис. канд. мистецтвознавства 17.00.03.
Львів, 2007. 20 с.
Письменна О., Цибух-Петришин О. Коляди та щедрівки в обробках західноукраїнських композиторів XIX–
XX століть. Записки наукового товариства Шевченка. Львів, 2009. Т. CCLVIII. С. 166–189.
Про церковний спів. Львів : УКУ, 2001. 10 с.
Салій С. Хорові обробки в творчості Олександра Кошиця. Молодь і ринок. 2010. № 5 (64). С. 57 – 60.
Франко І. Наші коляди. Зібрання творів у 50-ти томах. Київ: Наукова думка, 1982. С. 7 – 41.
Юрченко М. Хорові обробки українських релігійних кантів на початку ХХ ст. Українська музика. 2017. Ч. 2
(24). 45 – 51.
Rothe H., Medvedyk J. Bogoglasnik. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus
Ukraine. Herausgegeben von Hans Rothe in Zusammenarbeit mit Jurij Medvedyk. Band 1: Facsimile. Köln-Weimar-Wien:
Böhlau Verlag, 2016. 602 S.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.