ДО ПИТАННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ЖАНРУ ХОРОВОЇ ОБРОБКИ ДУХОВНОЇ ПІСНІ В ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ (90-ті рр. ХІХ – 40-ві рр. ХХ ст.)

Authors

  • Богдан Шкільник

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190647

Keywords:

хорова партитура, духовна пісня, українські композитори, джерелознавчі студії, «Богогласник».

Abstract

Мета роботи полягає в тому, щоб піддати джерелознавчо-музикознавчому аналізу жанр хорової обробки
духовних пісень XVII – XIX ст., який українські композитори започаткували у 90-х роках ХІХ ст. та активно
розвивали, щонайменше, до початку 40-х років ХХ ст. Методологія. У процесі дослідження використано
джерелознавчий, історичний, музично-теоретичний методи дослідження. Зазначений методологічний підхід
дозволяє провести комплексний музично-джерелознавчий аналіз розвитку жанру. Наукова новизна. У результаті
проведеної дослідницької роботи вдалося встановити, що жанр хорової обробки духовної пісні українськими
композиторами тільки починає бути предметом уваги сучасних музикознавців. Завдяки проведеній джерелознавчо-
бібліографічній роботі вдалося виявити десятки партитур українських композиторів із обробками духовних пісень.
Встановлено також, що чимало хорових партитур опубліковано в авторських збірниках ще за час діяльності
композиторів (О. Нижанківський, В. Матюк, К. Стеценко, М. Гайворонський, С. Людкевич, В. Барвінський та ін.).
Висновки. Творчий процес над хоровими обробками українських духовних пісень за зазначений період часу можна
розділити на два етапи (від поч. 90-х років ХІХ ст. до приблизно 1910-х років та від 1910-тих років до середини 40-х
років ХХ ст.). Кожен із них вирізняється своєю специфікою, творчими оригінальними методами, якими
послуговувалися українські композитори. Внаслідок проведеного музично-джерелознавчого та текстологічного
аналізу з’ясовано, що більшість хорових обробок написано на тексти пісень почаївського «Богогласника» (1790-
1791), його перевидань та редакцій у ХІХ ст. Чимало музично-поетичних текстів для хорового аранжування вибрано
зі збірника П. Демуцького «Ліра та її мотиви» (К., 1903) та безпосередньо з пісенного фольклору.

References

Архімович Л., Гордійчук М. М. Лисенко: життя і творчість. Київ: Музична Україна, 1992. 254 с.

Калуцька Н. Драматургічні аспекти аранжування обрядового фольклору (Канти і псалми О. Кошиця).

Українське музикознавство. 2000. Вип. 30. С. 129‒137.

Медведик Ю. Лірницький «Богогласник» Порфирія Демуцького До 110-ліття виходу у світ збірника «Ліра та її

мотиви». Мистецтвознавство України. 2013. Вип. 13. С. 79–90.

. Медведик Г., Медведик Ю. Обробка барокової духовної пісні як сфера зацікавлень українських композиторів

«нової школи» української церковної музики першої третини ХХ століття. Актуальні проблеми історії, теорії та

практики художньої культури. 2011. Вип. ХХVІІ. С. 232–239.

Назар Л. Стильові виміри творчості Василя Барвінського: автореф. дис. канд. мистецтвознавства 17.00.03.

Львів, 2007. 20 с.

Письменна О., Цибух-Петришин О. Коляди та щедрівки в обробках західноукраїнських композиторів XIX–

XX століть. Записки наукового товариства Шевченка. Львів, 2009. Т. CCLVIII. С. 166–189.

Про церковний спів. Львів : УКУ, 2001. 10 с.

Салій С. Хорові обробки в творчості Олександра Кошиця. Молодь і ринок. 2010. № 5 (64). С. 57 – 60.

Франко І. Наші коляди. Зібрання творів у 50-ти томах. Київ: Наукова думка, 1982. С. 7 – 41.

Юрченко М. Хорові обробки українських релігійних кантів на початку ХХ ст. Українська музика. 2017. Ч. 2

(24). 45 – 51.

Rothe H., Medvedyk J. Bogoglasnik. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus

Ukraine. Herausgegeben von Hans Rothe in Zusammenarbeit mit Jurij Medvedyk. Band 1: Facsimile. Köln-Weimar-Wien:

Böhlau Verlag, 2016. 602 S.

Published

2019-03-26

Issue

Section

Статті