АУДІОМАСТЕРІНГ У ЛОГІЦІ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.194935Ключові слова:
аудіомастерінг, мистецтво звукозапису, аналітичні та емпатичні методи, естетика музичного твору.Анотація
Мета статті – визначити специфіку аудіомастерінгу в контексті сучасного мистецтва звукозапису; охарактеризувати феномен аудіомастерінгу в контексті посилення естетичних особливостей звукозапису музичного твору. Методи дослідження. Міждисциплінарний характер поставлених у дослідженні завдань обумовив
застосування комплексного методу сучасного мистецтвознавства. Зокрема, застосовано порівняльний метод (для порівняльного аналізу наукових публікацій зарубіжних дослідників, у яких проблематику аудіомастерінгу розглянуто з позицій сучасної культурології та мистецтвознавства); аналітичний (що посприяв аналізу аналітичних
та емпатичних методів у контексті специфіки аудіомастерінгу); типологічний метод (для виявлення типологічних ознак аудіомастерінгу); метод опису та аналізу (для вивчення та осмислення процесів творчої діяльності інженера аудіомастерінгу, як представника галузі технічних мистецтв); метод теоретичного узагальнення (для висновків
дослідження). Наукова новизна. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві досліджено феномен аудіомастерінгу в контексті формування емоційної реакції слухача на звукозапис музичного твору; розглянуто діяльність інженерів аудіомастерінгу та визначено її специфіку, зокрема виявлено доцільність застосування аналітичних та емпатичних методів у процесі аудіомастерінгу в синергії, з метою покращення естетичних показників музичної композиції. Висновки. Дослідження аудіомастерінгу з позицій сучасного мистецтвознавства дозволило виявити, що даний
феномен, синтезуючи аспекти технології і мистецтва, полягає в майстерності комбінування способів і методів поліпшення звукозапису музичного твору з метою посилення ефективності його впливу на слухача, задоволення естетичних потреб, а також збереження і передачі спадщини сучасного музичного мистецтва в загальносвітовому художньому та інформаційному просторі. Специфіка мистецтва аудіомастерінга полягає в тому, щоб «замаскувати» для слухача сам факт виконання вокалістом та / або музикантами твору перед мікрофоном або використання
компресора динамічного діапазону. Майстерно виконаний аудіомастерінг, багато в чому залишається непоміченим, формуючи емоційну реакцію слухача і сприйняття їм унікальних якостей музичного виконання.
Ключові слова: аудіомастерінг, мистецтво звукозапису, аналітичні та емпатичні методи, естетика музичного твору.
Посилання
Дьяченко В. В. Творча діяльність українських звукорежисерів другої половини ХХ – початку ХХІ століття : теорія, історія, практика : дис.. канд.. мистецтвознавства : 26.00.01 / Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. 249 с.
Кочержук Д. В. Звукозапис в естрадному мистецтві: відмінність «римейку» від музичної версії «ремікс». Аспекти історичного музикознавства. 2018. Вип. 14. С. 229–244.
Таран В. В., Шлыкова О. В. Аудиомастеринг: динамика технокультуры. Вестник МГУКИ. 2016. № 3 (71).С. 84–92.
Frith S., Zagorski-Thomas S. Introduction. In The Art of Record Production: An Introductory Reader for a New Academic Field. S. Frith and S. Zagorski Thomas (Ed.). Farnham and Burlington, VT : Ashgate, 2012. рр. 1–9.https://doi.org/10.1017/CBO9781139343947.001.
Katz B. Mastering Audio: The Art and the Science. 1st edn. Oxford: Focal Press, 2002. 319 р.
Leyshon A. The Software Slump?: Digital Music, the Democratisation of Technology and the Decline of the Recording Studio Sector Within the Musical Economy. Environment and Planning. 2009. № 41(6). pp. 1309–1331.
Levitin D. J. This Is Your Brain on Music: The Science of a Human Obsession. 1st edn. London: Atlantic, 2008. 314 р.
Nardi C. Fare Musica: Un Processo Intersensoriale. Critica Sociologica. 2007. № 41 (2). рр. 79–93.
Nardi C. Gateway of Sound: Reassessing the Role of Audio Mastering in the Art of Record Production. Dancecult: Journal of Electronic Dance Music Culture. 2014. № 6 (1). рр. 8–25.
Papenburg J. G. Hörgeräte: Technisierung der Wahrnehmung durch Rock- und Popmusik”. Ph.D. Dissertation (Philosophy). Humboldt-Universität zu Berlin, 2011. 402 р.
Shelvock M. Audio Mastering as Musical Practice. Master’s Thesis (Popular Music andCulture). University of Western Ontario, 2012. 80 р.
Théberge P. Any Sound You Can Imagine: Making Music/Consuming Technology. Hanover, NH and London : Wesleyan University Press, 1997. 293 р.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
