АУДІОМАСТЕРІНГ У ЛОГІЦІ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.194935Keywords:
аудіомастерінг, мистецтво звукозапису, аналітичні та емпатичні методи, естетика музичного твору.Abstract
Мета статті – визначити специфіку аудіомастерінгу в контексті сучасного мистецтва звукозапису; охарактеризувати феномен аудіомастерінгу в контексті посилення естетичних особливостей звукозапису музичного твору. Методи дослідження. Міждисциплінарний характер поставлених у дослідженні завдань обумовив
застосування комплексного методу сучасного мистецтвознавства. Зокрема, застосовано порівняльний метод (для порівняльного аналізу наукових публікацій зарубіжних дослідників, у яких проблематику аудіомастерінгу розглянуто з позицій сучасної культурології та мистецтвознавства); аналітичний (що посприяв аналізу аналітичних
та емпатичних методів у контексті специфіки аудіомастерінгу); типологічний метод (для виявлення типологічних ознак аудіомастерінгу); метод опису та аналізу (для вивчення та осмислення процесів творчої діяльності інженера аудіомастерінгу, як представника галузі технічних мистецтв); метод теоретичного узагальнення (для висновків
дослідження). Наукова новизна. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві досліджено феномен аудіомастерінгу в контексті формування емоційної реакції слухача на звукозапис музичного твору; розглянуто діяльність інженерів аудіомастерінгу та визначено її специфіку, зокрема виявлено доцільність застосування аналітичних та емпатичних методів у процесі аудіомастерінгу в синергії, з метою покращення естетичних показників музичної композиції. Висновки. Дослідження аудіомастерінгу з позицій сучасного мистецтвознавства дозволило виявити, що даний
феномен, синтезуючи аспекти технології і мистецтва, полягає в майстерності комбінування способів і методів поліпшення звукозапису музичного твору з метою посилення ефективності його впливу на слухача, задоволення естетичних потреб, а також збереження і передачі спадщини сучасного музичного мистецтва в загальносвітовому художньому та інформаційному просторі. Специфіка мистецтва аудіомастерінга полягає в тому, щоб «замаскувати» для слухача сам факт виконання вокалістом та / або музикантами твору перед мікрофоном або використання
компресора динамічного діапазону. Майстерно виконаний аудіомастерінг, багато в чому залишається непоміченим, формуючи емоційну реакцію слухача і сприйняття їм унікальних якостей музичного виконання.
Ключові слова: аудіомастерінг, мистецтво звукозапису, аналітичні та емпатичні методи, естетика музичного твору.
References
Дьяченко В. В. Творча діяльність українських звукорежисерів другої половини ХХ – початку ХХІ століття : теорія, історія, практика : дис.. канд.. мистецтвознавства : 26.00.01 / Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. 249 с.
Кочержук Д. В. Звукозапис в естрадному мистецтві: відмінність «римейку» від музичної версії «ремікс». Аспекти історичного музикознавства. 2018. Вип. 14. С. 229–244.
Таран В. В., Шлыкова О. В. Аудиомастеринг: динамика технокультуры. Вестник МГУКИ. 2016. № 3 (71).С. 84–92.
Frith S., Zagorski-Thomas S. Introduction. In The Art of Record Production: An Introductory Reader for a New Academic Field. S. Frith and S. Zagorski Thomas (Ed.). Farnham and Burlington, VT : Ashgate, 2012. рр. 1–9.https://doi.org/10.1017/CBO9781139343947.001.
Katz B. Mastering Audio: The Art and the Science. 1st edn. Oxford: Focal Press, 2002. 319 р.
Leyshon A. The Software Slump?: Digital Music, the Democratisation of Technology and the Decline of the Recording Studio Sector Within the Musical Economy. Environment and Planning. 2009. № 41(6). pp. 1309–1331.
Levitin D. J. This Is Your Brain on Music: The Science of a Human Obsession. 1st edn. London: Atlantic, 2008. 314 р.
Nardi C. Fare Musica: Un Processo Intersensoriale. Critica Sociologica. 2007. № 41 (2). рр. 79–93.
Nardi C. Gateway of Sound: Reassessing the Role of Audio Mastering in the Art of Record Production. Dancecult: Journal of Electronic Dance Music Culture. 2014. № 6 (1). рр. 8–25.
Papenburg J. G. Hörgeräte: Technisierung der Wahrnehmung durch Rock- und Popmusik”. Ph.D. Dissertation (Philosophy). Humboldt-Universität zu Berlin, 2011. 402 р.
Shelvock M. Audio Mastering as Musical Practice. Master’s Thesis (Popular Music andCulture). University of Western Ontario, 2012. 80 р.
Théberge P. Any Sound You Can Imagine: Making Music/Consuming Technology. Hanover, NH and London : Wesleyan University Press, 1997. 293 р.
Downloads
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
