ФОРМИ ТРАНСЛЯЦІЇ НАРОДНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТИЛЬНИХ ПРОМИСЛІВ НА ХАРКІВЩИНІ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ

Автор(и)

  • Nadiia Bedrina

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2020.221323

Ключові слова:

культурний туризм, художні текстильні промисли, Харківщина, сувенір, етнофестиваль, ярмарок, майстер-клас, музей, інтернет-простір.

Анотація

Мета роботи. Проаналізувати форми трансляції сувенірних виробів народних художніх текстильних промислів Харківщини: музеї, фестивалі, ярмарки, майстер-класи, внтернет-простір як фактори розвитку культурного туризму. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексу інструментів: аксіологічний підхід використано для з’ясування змістового і ціннісного статусу народного художнього текстильництва Харківської області; метод соціокультурної детермінації застосовано з метою пояснення через призму культури особливостей досліджуваних історичних та економічних явищ; системний підхід допоміг вивчити народні художні текстильні промисли харківського регіону як цілісну систему; історичний метод уможливив виявити основи формування локальної школи художньої текстильної творчості. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні з позицій культурології форм збереження і трансляції здобутків народної художньої текстильної творчості харківських майстринь і майстрів як чинників розвитку культурного туризму. Виділено і проаналізовано такі форми трансляції харківського художнього текстильництва й сувенірних виробів: музеї, етнофестивалі, ярмарки, майстер-класи, інтернет-простір. Висновки. Харківщина зберегла традиції локальної школи художнього текстильництва, базуючись на якій можна створювати різноманітні сувеніри: етноодяг, килими, коци, сувеніри з ткацьким малюнком та ін. Виробництво місцевої сувенірної продукції є одним із чинників підвищення туристичної привабливості регіону, а також створення бренду Харкова. Виділено наступні форми трансляції виробів народних художніх текстильних промислів на Харківщині: музеї, етнофестивалі, ярмарки, майстер-класи, інтернет-простір. Виявлено, що музеї Харкова і області можуть сприяти розвитку туризму за допомогою організації виставок, проведення тематичних лекцій, влаштування сувенірних крамниць; з’ясовано провідну роль чисельних етнофестивалів Харківської області у популяризації культурного туризму й реалізації сувенірів художнього текстильництва місцевого виробництва; запропоновано приділити більше уваги ярмаркам художніх промислів, що є історичною традицією Харківської губернії; доведено, що майстер-клас є прогресивною формою трансляції досвіду майстринь й майстрів, пропагування здобутків художніх текстильних промислів регіону, піднесення культурного туризму; показано, що інтернет-простір є важливою рушійною силою у справі поширення інформації й підвищення попиту на сувеніри художнього текстильництва Харківщини. Зазначено, що всі ці форми трансляції народних художніх текстильних промислів не існують окремо одна від одної, а утворюють синтез, проходять паралельно і взаємодоповнюються.

Посилання

Bordun O.J. (2011). The strategy of using centers of folk handicrafts as objects of cognitive and cultural tourism of the Carpathian region of Ukraine. Economy. Management. Innovation, 2 (6). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2011_2_4 [in Ukrainian].

Havryliuk A.M., & Dannyk K.O. (2015). Souvenir branding in Ukraine as a marketing tool tourism promotion territory. Public Administration: Improvement and Development, 4. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2015_4_7 [in Ukrainian].

Gafurova, O.V., & Deinega, M.A. (2017). Folk art crafts in Ukraine: problems of legal regulation. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 3, 28-32 [in Ukrainian].

Kuzjmuk, O. The centers of folk crafts as objects of tourism and the factor of actualization of the national cultural heritage. Retrieved from http://old.niss.gov.ua/ Monitor/November09/11.htm [in Ukrainian].

Lytvynchuk, N.V. (2014). Modern forms of preservation and popularization of traditional crafts and crafts. Naukovi praci Zaporizjkogho nacionaljnogho universytetu, 41, 350–356 [in Ukrainian].

Mikula, N.A., & Dacco O.I. (2010). Methodological approaches to clustering of the centers of folk textile crafts. Retrieved from http://iepjournal.com/ journals/12-13/2010_9_Mikula.pdf [in Ukrainian].

Penderetskyy O.V. (2010). Geography craft of western Ukraine in tourism objects. Scientific collection of Kyiv National University. T. Shevchenko «Economic and Social Geography», 1 (61). Retrieved from https://tourlib.net/statti_ukr/pendereckyj3.htm [in Ukrainian].

Kulinich, O.V., & Kondakova I.G. (Eds.). (2016). Advisor to masters of folk crafts. Kharkiv.: Institute of Social Policy of the Region. [in Ukrainian].

Rodnenko, K.V. (2016). Objects of historical and cultural heritage use for ethno-tourism development in the Kharkiv region. Development of Ukrainian ethno-tourism: problems and prospects: Collection of materials of the IV All-Ukrainian Scientific and Practical Conference of Young Scientists and Students, (pp. 225-231.). Lviv: LIET [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

№ 1 (2020)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.