ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІЙ ПРАКТИЦІ

Автор(и)

  • Tetyana Sovgyra

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2020.221332

Ключові слова:

технологія, культурно-мистецький процес, алгоритмічне мистецтво, артефакт, штучний інтелект.

Анотація

Мета роботи. Дослідження пов’язане з вивченням сучасного стану культури та передового досвіду використання новітніх цифрових технологій у культурно-мистецькому процесі. Автор аналізує специфіку творів, створених за рахунок використання технології «штучного інтелекту». Методологія дослідження базується на комплексному підході та спирається на аналітичному (при аналізі філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з предмету дослідження), історичному (при з'ясуванні етапів становлення алгоритмічного мистецтва як сучасної форми мистецтва) та концептуальному (при аналізі і характеристиці концептуально-термінологічної системи дослідження) методах дослідження. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше розглядається специфіка використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, в культурно-мистецького процесі. У статті розглядається роль цифрових технологій у процесі сучасного виробництва творів мистецтва. Висновки. Виявлено, що штучний інтелект є технологією, яка може виробляти тільки інваріанти вже створених шедеврів, рекомбінацію того, що вже створено людиною. Використовуючи цифрові технології, можна створювати не тільки статичні зображення у вигляді полотен, надрукованих на 3D-принтері, а й динамічні відеоінсталяції. Розглянуто принципи функціонування технології штучного інтелекту в в культурно-мистецькому процесі. Виявлено, що за допомогою штучних нейронних мереж успішно реалізуються комерційні проекти, пов'язані з розпізнаванням зображень і звукової інформації.

Посилання

Amosov N. M (1979). Algoritmy razuma. Kiev :Naukova dumka [in Russian].

Bakhtiiarov O. H. (2007). Psykhonetyka i tekhnolohii. Totallogi–ХХІ Postklasychni doslidzhennia. Kyiv, 28–40. [in Ukrainian].

Viner N. (1983). Kibernetika, ili upravlenie i svjaz' v zhivotnom i mashine. M.: Nauka [in Russian].

Glushkov V. M. (1964). Vvedenie v kibernetiku. K.: AN USSR [in Russian].

Novotarskyi M. A., Nesterenko B. B. (2004). Shtuchni neironni merezhi: obchyslennia. Pratsi Instytutu matematyky NAN Ukrainy. T. 50. Kyiv: In-t matematyky NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Soboleva M. Iskusstvennyj intellekt zavoevyvaet iskusstvo. URL: https://rozetked.me/articles/6285-iskusstvennyy-intellekt-v-iskusstve-glazami-hudozhnika [in Russian].

Kandinskij V., Shenberg A. (2017). Perepiska 1911–1936. M.: Grundrisse [in Russian].

Artificial: na zori shtuchnoho intelektu. Microsoft. URL: https://news.microsoft.com/ru-ru/features/artificial/ [in Russian].

Chubukova O. Yu. (2015). Kibernetyka: vid prostykh system ta tekhnolohii do kiberseredovyshcha. Aktualni problemy ekonomiky. 2015. № 12 (174), 28–33 [in Ukrainian].

AI Art at Christie’s Sells. URL: https://www.nytimes.com/2018/10/25/arts/design/ai-art-sold-christies.html

Lovejoy M. (2004). Digital Currents: Art in the Electronic Age. London: Routledge.

Popper F. (2007). From Technological to Virtual Art. London: MIT Press Cambridge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

Розділ

Культурологія