ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІЙ ПРАКТИЦІ

Автор(и)

  • Tetyana Sovgyra

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2020.221332

Ключові слова:

технологія, культурно-мистецький процес, алгоритмічне мистецтво, артефакт, штучний інтелект.

Анотація

Мета роботи. Дослідження пов’язане з вивченням сучасного стану культури та передового досвіду використання новітніх цифрових технологій у культурно-мистецькому процесі. Автор аналізує специфіку творів, створених за рахунок використання технології «штучного інтелекту». Методологія дослідження базується на комплексному підході та спирається на аналітичному (при аналізі філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з предмету дослідження), історичному (при з'ясуванні етапів становлення алгоритмічного мистецтва як сучасної форми мистецтва) та концептуальному (при аналізі і характеристиці концептуально-термінологічної системи дослідження) методах дослідження. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше розглядається специфіка використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, в культурно-мистецького процесі. У статті розглядається роль цифрових технологій у процесі сучасного виробництва творів мистецтва. Висновки. Виявлено, що штучний інтелект є технологією, яка може виробляти тільки інваріанти вже створених шедеврів, рекомбінацію того, що вже створено людиною. Використовуючи цифрові технології, можна створювати не тільки статичні зображення у вигляді полотен, надрукованих на 3D-принтері, а й динамічні відеоінсталяції. Розглянуто принципи функціонування технології штучного інтелекту в в культурно-мистецькому процесі. Виявлено, що за допомогою штучних нейронних мереж успішно реалізуються комерційні проекти, пов'язані з розпізнаванням зображень і звукової інформації.

Посилання

Amosov N. M (1979). Algoritmy razuma. Kiev :Naukova dumka [in Russian].

Bakhtiiarov O. H. (2007). Psykhonetyka i tekhnolohii. Totallogi–ХХІ Postklasychni doslidzhennia. Kyiv, 28–40. [in Ukrainian].

Viner N. (1983). Kibernetika, ili upravlenie i svjaz' v zhivotnom i mashine. M.: Nauka [in Russian].

Glushkov V. M. (1964). Vvedenie v kibernetiku. K.: AN USSR [in Russian].

Novotarskyi M. A., Nesterenko B. B. (2004). Shtuchni neironni merezhi: obchyslennia. Pratsi Instytutu matematyky NAN Ukrainy. T. 50. Kyiv: In-t matematyky NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Soboleva M. Iskusstvennyj intellekt zavoevyvaet iskusstvo. URL: https://rozetked.me/articles/6285-iskusstvennyy-intellekt-v-iskusstve-glazami-hudozhnika [in Russian].

Kandinskij V., Shenberg A. (2017). Perepiska 1911–1936. M.: Grundrisse [in Russian].

Artificial: na zori shtuchnoho intelektu. Microsoft. URL: https://news.microsoft.com/ru-ru/features/artificial/ [in Russian].

Chubukova O. Yu. (2015). Kibernetyka: vid prostykh system ta tekhnolohii do kiberseredovyshcha. Aktualni problemy ekonomiky. 2015. № 12 (174), 28–33 [in Ukrainian].

AI Art at Christie’s Sells. URL: https://www.nytimes.com/2018/10/25/arts/design/ai-art-sold-christies.html

Lovejoy M. (2004). Digital Currents: Art in the Electronic Age. London: Routledge.

Popper F. (2007). From Technological to Virtual Art. London: MIT Press Cambridge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

№ 1 (2020)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.