ПРОЯВИ КІТЧУ В СУЧАСНОМУ АМАТОРСЬКОМУ ПЕТРИКІВСЬКОМУ РОЗПИСІ

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі сучасного стану петриківського розпису на рівні масової культури у творчості майстрів-аматорів, рис кітчу у його стилістиці та застосуванні причин появи цих кітчевих проявів. Методологія дослідження включає як загальнонаукові методи: аналіз, дедукцію, узагальнення, так і мистецтвознавчі, зокрема історико-системний аналіз, що дозволяє розкрити дане явище в системі зв’язків з різними культурними, процесами сучасності. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні особливостей сучасного стану петриківського розпису у зв’язку з глобалізаційними процесами, визначенні основних факторів, що детермінують зміни в його стилістиці та застосуванні. Висновки. Зроблено висновок про превалювання поширення петриківського розпису як популярного мистецтва на рівні масової культури, з чим пов’язана поява кітчевих проявів. Визначено, що такі прояви переважно стосуються аматорської «петриківки», поява якої спровокована зміною способу трансмісії та модою. З’ясовано, що географічні межі побутування петриківського розпису значно розмились. Основна передача знань відбувається сьогодні в горизонтальному напрямку – через ЗМІ, інтернет, зокрема відеоуроки. Відповідно, традиція засвоюється поверхово та з сумнівних джерел. Стилістика петриківського розпису зазнає швидких змін, насичується чужорідними елементами випадково, неусвідомлено. Розкрита роль соціальних мереж у цьому процесі, зокрема спільнот у Facebook та Instagram, що перебувають у стані інформаційної ізоляції, де відбувається «підміна понять» – фальшиве сприймається за справжнє, а кітч сприймається за народне мистецтво, через що ціннісно-орієнтаційна функція викривленому вигляді. Отримавши легітимізацію в мережах, зображення з елементами петриківської орнаментики насичують громадське середовище, сприяючи хибній інкультурації. Визначено, що у відповідний спосіб, петриківський розпис перетворюється на симулякр – симуляцію української самобутності.