СИМВОЛІЧНИЙ ЗМІСТ ОБРАЗНОГО ПЕРЕВТІЛЕННЯ У ПРАКТИЦІ ТЕАТРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ
Анотація
Мета – висвітлити символічний зміст образного перевтілення актора в історичній практиці театральної культури. Методологія дослідження базується на принципах історичного, проблемно-хронологічного, культурно-мистецтвознавчого аналізу різних етапів розвитку феномена перевтілення. Використовувався метод феноменологічного історизму у виявленні унікальності кожного творчого акту акторського перевтілення. Наукову новизну становить виявлення символічної сутності майстерності перевтілення актора в художній образ. Висновки. Символічний зміст театрального перевтілення міститься в архетипічній образності, професійній візуалізованості у театральному мистецтві різних культурно-історичних епох, для розуміння яких потрібен належний рівень ментально-духовної розвиненості публіки у процесі сприйняття метафоричного, знаково-символічного змісту образного перевтілення на театральній сцені.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
