ДЕНДИЗМ ЯК КУЛЬТ ВІЗУАЛЬНОЇ ДЕМОНСТРАТИВНОСТІ ТА ПІДҐРУНТЯ "ГЛАМУРНОЇ ФІЛОСОФІЇ"
Анотація
Мета роботи – виявити подібність між такими явищами, як гламур і дендизм. Стаття стала продовженням дослідження історичної континуальності візуальної демонстративності, зокрема гламуру, який розглядається як один із феноменів, що пронизує всі сфери сучасної соціальної системи. В цьому контексті дендизм становить значний інтерес як соціокультурне явище, основою якого є візуальна демонстративність; як феномен, в якому головні складові базуються на візуальних "ефектах": спосіб життя, зовнішність, манера поведінки, техніки тіла тощо. Висувається гіпотеза про наявність спорідненості між явищами дендизму та гламуру. Методологія дослідження полягає у поєднані принципу міждисциплінарності, який дав змогу використати при аналізі ідеологем гламуру та дендизму основні теоретичні досягнення не тільки філософії і культурології, а й лінгвістики, семіотики, соціальної психології, тощо та системного підходу, відповідно до якого уможливлюється розгляд "ідеології" гламуру як складного багатоаспектного соціокультурного феномена. Наукова новизна полягає у розширенні уявлень про походження сучасних соціокультурних феноменів, зокрема гламуру. Висновки. Доведено, що явища гламуру і дендизму є досить спорідненими феноменами, які об’єднує: візуальна демонстративність; відсутність стійкої понятійної референції (понятійна розпливчатість таких понять, як "дендизм" та "гламур"); штучність, театральність, ілюзорність; символізм та наявність певних кодів; маскування своєї сутності (в дендизмі, як і в гламурі, не має значення, чим наповнений внутрішній світ людини, головним стає вміння "замаскувати", приховати справжні почуття, відчуття, емоції, думки тощо).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.