ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТИЛІСТИЧНИХ ТА КОЛОРИСТИЧНИХ ВИМОГ ДО ДИЗАЙНУ КАЛЕНДАРІВ НА ЕКОЛОГІЧНУ ТЕМАТИКУ
Анотація
Мета роботи полягає у формулюванні вимог до дизайну календарів на екологічну тематику. Методо- логія дослідження полягає у використанні описового методу, методу кольоро-графічного та аналітичного ана- лізу. Наукова новизна роботи полягає у тому, що результатом нашого дослідження є виокремлення особливостей підходу до візуалізації екологічної тематики в дизайні календарів. Висновки. Отже, ми визначи- ли, що календар поєднує у собі дві функції – утилітарну та декоративну. Тому досягнення гармонії між красою та практичністю ¬ це одне із найважливіших завдань дизайнера. Ми виявили, що при створенні календарів на екологічну тематику потрібно враховувати загальні принципи створення графічного дизайну, а саме: дотриму- ватися законів композиції, колірної гармонії, враховувати правила поєднання шрифтів. Окрім цього, важливо не забувати про специфіку тематики. Можливе також застосування прийомів образної реклами та слоганів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
