КУЛЬТУРНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ ЯК ПРОЕКЦІЯ «ОБРАЗУ СЕБЕ» В УМОВАХ СУЧАСНОГО СВІТУ (ПСИХОСОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ)

Автор(и)

  • Олена Морщакова

Анотація

Метою статті є аналіз підвалин психологічного й культурного розвитку людини в контексті набуття особистісних навичок саморегулювання й самоуправління як змістових характеристик узгодження індивідуального способу життя із соціальними вимогами й очікуваннями.  Методологія. Проблема подана з позицій концептуального аналізу в межах гуманістичної світоглядної парадигми. Культурне самовизначення сучасної людини артикулюється в психосоціальному аспекті: концептуальні параметри теми методологічно актуалізуються в межах ціннісно-смислового й етико-культурологічного наукових підходів. Наукова новизна. Проблема внутрішньо-духовного розвитку особистості подана в статті з позицій філософсько-культурологічного дискурсу: з’ясовуються питання сутності процесів самовизначення, самоідентифікації як реалізації «програмного» потенціалу особистості, акцентується увага на етичних проблемах і завданнях, які стоять перед людиною в сучасному світі. Утвердження системи культурних цінностей трансформує етос людини в напрямку розгортання процесів культуротворчості, що має визначальний вплив як на процеси вдосконалення внутрішнього світу особистості, так і на «культурний космос» довкілля. Висновки. У статті обґрунтовується думка про те, що умовами здійснення культурного самовизначення в особистісному розвитку є ствердження людини як істоти соціальної, зі здатністю проектування власного внутрішнього світу на інших людей, розуміння інших людей в актах комунікації, водночас збереження гармонійної цілісної єдності свого «Я», своєї «самості». Внутрішньо-духовний розвиток особистісного начала людини ототожнюється з поняттям психічного, психологічного й культурного розвитку у той спосіб, що людина здатна до культивування себе внаслідок можливостей психічного сприйняття реальності й змінення власного буття.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-07

Номер

Розділ

Культурологія