ФЕНОМЕН ПЕРЕВТІЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФСЬКОГО ВИМІРУ
Анотація
Мета статті – з’ясувати найважливіші параметри феномена перевтілення, його сутнісні характеристики з точки зору генезису та у загальнокультурному контексті, що знаходить свій вияв у конкретно-історичних формах культури. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному дослідницькому підході, включаючи феноменологічний і сутнісний аспекти з використанням елементів семіотичного та герменевтичного методів аналізу. Наукова новизна полягає у доведенні правомірності дослідження проблеми перевтілення в межах не лише театрально-сценічного дійства, а й на рівні філософсько-світоглядного виміру. Висновки. Історичні засади перевтілення формувались уже на початку становлення людської історії. В цьому плані найбільш красномовними виявами перевтілення була міфологія, певні форми декоративного прикрашання людського тіла, розвиток цього явища в сучасних світових релігіях, і, нарешті, різні види мистецтва, в образній структурі яких перевтілення набувало відповідних специфікацій.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
