ЕФІРНІ КВОТИ НА РАДІОСТАНЦІЯХ У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ ВИРОБЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО МУЗИЧНОГО ПРОДУКТУ
Анотація
Мета роботи. Шляхом аналізу сучасних наукових досліджень та спеціалізованих джерел дослідити міжнародний досвід проведення національної політики щодо запровадження квот на аудіо- та медіаринках та перспектив реалізації вказаної політики в Україні. Методологія дослідження полягає у застосуванні формального та компаративного методів для розгляду європейського досвіду щодо проведення національної політики у запровадженні квот в інформаційному просторі; вивченні українського ринку музичної радіопродукції (на прикладі 2014–2016 років), як передумов нормалізації квотного законодавства, а також у виявленні плюсів та мінусів квотної політики, як можливості популяризації україномовного музичного контенту. Наукова новизна роботи полягає у розкритті основних положень щодо існуючого в світовій практиці феномену «ефірних квот на музичний контент для радіостанцій» та у виявленні ключових аспектів та проблем щодо актуальності та раціональності даної практики в ХХІ столітті в епоху «Інтернету». Висновки. Аналіз європейського досвіду та спеціалізованих джерел дозволив зробити висновки, що квоти – це важливий внутрішньополітичний фактор популяризації національного музичного продукту. На державному рівні законодавець повинен враховувати такий рівень та структуру квот, які будуть відповідати медійному ринкові і не перешкоджати зростанню або обмежувати розмаїття у цьому секторі. Загальні обсяги квот збалансовуються відповідно до можливостей виробництва на ринку, з метою сприяння інвестиціям. Водночас, доцільним є надання субсидій або податкових пільг на виробництво продукції з метою найбільш ефективної підтримки розвитку україномовної музичної продукції.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.