ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДУХОВНОЇ СПАДЩИНИ ПАЇСІЯ ВЕЛИЧКОВСЬКОГО
Анотація
Мета роботи – дослідити історіографію духовної спадщини Паїсія Величковського. Методологія дослідження складається з історичного методу, що використано при розгляді однієї із визначних постатей українського чернецтва – Паїсія Величковського; аналітичного методу – для розгляду праць щодо життя і діяльності Паїсія Величковського; пошукового методу, застосованого при виборі літератури та джерел для підтвердження тих чи інших тверджень. Наукова новизна полягає у спробі систематизувати духовну спадщину Паїсія Величковського. Висновки. Багата духовна спадщина Паїсія Величковского зумовила значний інтерес до його постаті як церковних, так і світських дослідників. Автор зробив висновок, що в сучасній світовій науці накопичено значну кількість різнопланових досліджень духовної спадщини преподобного Паїсія. Водночас, вітчизняними науковцями постать Паїсія Величковського досліджена недостатньо, що зумовлює необхідність проведення комплексних спеціалізованих досліджень з цієї проблематики.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.