Освітлення і кольорові рішення інтер’єрів, виконаних у стильовому напрямі «гламур»
Анотація
Мета роботи. Висвітлення кольорової палітри і засобів освітлення для інтер’єру в гламурній стилістиці. Методологія дослідження. Використано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення, тощо) мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна дослідження. Гламур в інтер’єрі розглянуто з наукового боку і визначені прийоми застосування кольору і світла, що виступають основними художніми та декоративними акцентами в дизайн-концепціях обраного зразку. Сформульовано поняття гламурного інтер’єру, на основі дослідження стилістичних особливостей якого, визначено його сучасні течії («цифрове бароко», «гламурна» неокласика, гламурний «Прованс», східний гламур, «fashion» гламур). Висновки. У статті розглянуто основні кольорові тенденції в сучасному гламурному інтер’єрі, розкрито засоби широкого використання світла і його взаємозв’язок з кольором. У зв’язку з тим, що гламур прагне створювати неповторне враження, то акценти на користь кольорових і світлових ефектів є першочерговими для інтер’єрів вище згаданого напряму.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.