ДО ПИТАННЯ ЩОДО КУЛЬТУРНИХ ВИМІРІВ ДИЗАЙН-ПРАКТИК ТА ЇХНЬОГО ТЕОРЕТИЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190154Keywords:
дизайн, дизайн-практика, культурні виміри дизайну, мистецтво, прикладна естетика, ремісництво, художнє проектування.Abstract
Мета роботи. Стаття присвячена виявленню методологічних принципів обґрунтування природи і функційдизайну у вітчизняних та західно-європейських дослідженнях і конституювання розмаїття культурних вимірів,
корелятивних дизайн-практикам, що дозволяє сформувати нове поле для дослідження феномену дизайну в межах
культурології. Методологія дослідження базується на застосуванні теоретико-аналітичного, історико-логічного,
компаративного та герменевтичного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє виявити подібності та
відмінності в обґрунтуванні дизайн-практик, що розвивались на теренах вітчизняної та західно-європейської
культур, аби прояснити та ствердити теоретико-методологічні принципи, засадничі для вітчизняної традиції
дослідження дизайну, що мають самостійних евристичний потенціал. Наукова новизна роботи полягає у прояснені
та ствердженні теоретико-методологічних принципів вітчизняної традиції дослідження дизайн-практик, з метою
пошуку нового підходу розв’язання теоретичних проблем теорії дизайну та окреслення нової дослідницької царини в
межах вітчизняної культурології. Висновки. Предметом вітчизняних розвідок у ХХ столітті постають практики
художнього конструювання і промислового дизайну в контексті нових культурних вимог до гуманізації
виробництва. У сучасному вітчизняному дискурсі дизайн-практики мисляться як такі, що мають на меті
перетворювати та естетизувати культурне середовище в цілому. Англо-саксонська традиція виокремлює дві базові
позиції щодо поняття «дизайн»: «ренесансну» і «капіталістичну». Акцентування на пріоритеті дослідження дизайну
процесів призводить до необхідності аналізу сукупності «культурних вимірів» дизайну, в основі якої постає його
розуміння як складної та динамічної системи процесів, виробів та інститутів із залученням культурного та
соціального контекстів. Реабілітація тяглості вітчизняної дослідницької традиції дизайн-практик дозволяє розширити
онтологічний горизонт теорії дизайну, шляхом зміни оптики з суб’єктцентричної на об’єктцентричну.
References
Білодід Ю. М., Поліщук О. П. Основи дизайну : Навч. Посіб.– Київ : Вид. ПАРАПАН, 2004. 240 с.
Виктор Папанек. Дизайн для реального мира. Москва : Издатель Д. Аронов, 2004. 416 с.
Суджич Д. В как Bauhaus : Азбука современного мира. Москва : Strelka Press, 2017. 400 с.
Флюссер В. О положении вещей. Малая философия дизайна. Москва : Ад Маргинем Пресс, 2016. 160 с.
Цыганкова Э. Г. У истоков дизайна (машины и стили). Москва : Издательство «Наука», 1977. 112 с.
Bayley S., Conran T. The A-Z of Design. London : Conran Octopus Ltd, 2007. 335 p.
Design Studies. A Reader / edited by H. Clark and D. Brody. New York : Berg, 2009. 572 p.
Margolin V. Design History and Design Studies / V. Margolin. The Politics of the Artificial: essays on
Design and Design Studies. Chicago, 2002. P.218-21, 224-30.
Walker J. Defining the object of Study / J. Walker. J. Walker, ed., Design History or History of Design. London,
P. 22-36.
Denise Whitehouse. The State of Design History as a Discipline / D. Whitehouse. Design Studies. A Reader /
edited by H. Clark and D. Brody. New York, 2009. P. 54-63.
Downloads
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
